Соціально-історичні передумови становлення народних мов на території Західної Романії. Ключові концепти писемних пам’яток іспано-кастильської мови. Функціонально-системний аспект семантики слова та лінгвокультурологічна цінність мовних репрезентацій.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукНауковий консультант: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Болдирєв Ростислав Васильович, Український гуманітарний інститут, кафедра германської філології, професор-консультант Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Крючков Георгій Георгійович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра французької філології, завідувач кафедри доктор філологічних наук, професор Мінкін Лев Михайлович, Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди, кафедра романської філології, завідувач кафедри доктор філологічних наук, професор Собуцький Михайло Анатолійович, Київський національний університет, “Києво-Могилянська Академія”, кафедра культурології, завідувач кафедриУ сучасному романському мовознавстві більш відомі загальні риси формування системи кожної західноєвропейської національної мови, ніж ті деталі їх історичного розвитку на початкових етапах формування національних мов, що привели у подальшому до системної організації структури цих мов на фонетичному, граматичному і лексичному рівнях. Розвиток різних напрямів у сучасній науці про мову відзначається, насамперед, однією головною особливістю, а саме, прагненням охарактеризувати розвиток мови в її цілісності з урахуванням реального функціонування в суспільстві (В.О. У сучасному теоретичному мовознавстві мова розглядається як феномен такої людської діяльності (Ж. Функціонування народної (романської) мови (романсе) в епоху створення перших літературних памяток іберо-романського мовного ареалу зумовлює потребу всебічного аналізу її становлення і закономірностей розвитку. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані в результаті дослідження дані можуть стати як теоретичним, так і практичним матеріалом при розробці розділів історичної еволюції звукової матерії мови в курсах історії іспанської мови і романського мовознавства (розділи “Становлення фонетичної системи національної мови”, “Системний характер фонетичних змін”, “Джерела зміни фонетичного обрису слова”), при читанні спецкурсів із проблем мовного динамізму (розділи “Тенденції розвитку і характерні особливості романських мов”, “Становлення літературної норми”), синхронії і діахронії в мові та мовленні і зафіксованої у мові картини світу.Серед великої кількості питань, що постають перед сучасними дослідниками структури і функціонування романських мов у далеку епоху Середньовіччя, особливе місце займає проблема взаємозвязку мовленнєвої діяльності й мовної свідомості носіїв мови. По-друге, роботи вчених Середніх віків і епохи Відродження надають можливість виявити тенденції розгортання культурного континууму певної епохи, а, отже, і характер диференціації мови в залежності від того, які комунікативні потреби вона реалізує, у яких сферах людської діяльності використовується. У самому житті середньовічного суспільства утворились умови, які поставили питання про мову, якщо не широко і глобально, з погляду вчених нинішнього століття, то, в усякому разі, перспективно й актуально для науки про мову Середньовіччя й наступних епох. У романській науці про мову першу сторінку відкриває імя Данте Алігьєрі - богослова, філософа, поета-художника, одного з творців національної італійської мови. У 1536 (1535?) р. іспанський гуманіст Хуан де Вальдес створює “Dialogo de la lengua” (“Діалог про мову”), у якому звучать ноти переваги кастильської над латинською і тосканською мовами.Corominas) слово gentil, відзначене співвіднесеністю з поняттєвою категорією антропонімічності, розвиває оцінний компонент зі знаком (плюс) латинського етимону gentilis “родовий”, “що належить до одного й того ж роду, племені”; “вітчизняний”, “національний”. Реальність - не більш, ніж вихідна точка і привід для освоєння того цілісного поетичного світу, котрий формується словами й у цих словах живе. Для подібного ужитку слова tierra в значенні “країна”, “край” вирішальним є не даний, індивідуальний контекст, а позаконтекстний зміст концепту tierra, що безпомилково викликає у свідомості читача (слухача) цілком конкретні уявлення про країну, край, вітчизну, батьківщину, землю: tierra tamana (igual) “над усяке порівняння”, tierra muy avastada “достатку”, tierra provada “багата”, buena tierra “шляхетна”, tierra muy comunal “простора, для всіх”, mejor tierra “найкраща”. Про значущість цього роду занять середньовічної людини свідчить широкий діапазон понять “прибуток”, “доход”, “здобич”, “пожива”, “нажива”, “загарбання”, що закріпилися за досить активним елементом лексичної системи іспано-кастильської мови - словом ganancia. Життєва ситуація визначила появу слова ganar (987) “завойовувати, загарбувати (місто, фортецю); добувати, здобувати” раніше слова labrar (1140) “обробляти землю” латинське labor, oris “робота”, “обовязок”, власне fatiga “страждання” (поява слова laborar “працювати” відноситься до XIX ст.