Особливості розвитку музично-історичного процесу Єлисаветградщини 1900-1920 рр., його оцінка на тлі музично-історичних процесів того часу. Значення музичного професіоналізму Єлисаветградщини в контексті тогочасної музичної культури України та Європи.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Роботу виконано у відділі музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Рильського НАН України, старший науковий співробітник відділу музикознавства РЖЕВСЬКА Майя Юріївна Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри теоретичної та прикладної культурології кандидат мистецтвознавства, доцент З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Натомість "білою плямою” до цього часу у вітчизняній науці залишається культурно-мистецька ситуація та специфіка функціонування унікального музичного осередку, зони підвищеної виконавсько-педагогічної "уваги" - Єлисаветградщини?. У ряду нагальних постає потреба комплексного аналізу музичного життя краю, дослідження процесів професіоналізації регіональних мистецьких сфер, особливостей становлення й функціонування різнорівневих просвітницьких і навчальних інституцій тощо. Дисертація відповідає проблематиці наукових досліджень відділу і повязана, зокрема, з розробкою джерелознавчої бази українського музикознавства в колективних працях "Українська музична енциклопедія” та "Історія української музики”. Мета дисертаційного дослідження - реконструювати, проаналізувати та оцінити цілісну панораму становлення музичного професіоналізму Єлисаветградщини на тлі музично-історичних процесів першого двадцятиліття ХХ ст., виявити його значення в контексті тогочасної музичної культури України та Європи. У звязку з означеним передбачається вирішення наступних завдань: розглянути передумови зародження музичного професіоналізму на Єлисаветградщині в різних сферах музичної культури краю - в салонно-домашньому музикуванні, діяльності громадських мистецьких товариств, музично-виконавській практиці тощо;Розділ І ,, Передумови зародження музичного професіоналізму на теренах Єлисаветградського краю” складається з 5-и підрозділів, де простежено панораму музичного руху Єлисаветградщини в багатоаспектному річищі форм і галузей втілення. У ретроспективі зародження професіоналізму > становлення фахових інституцій (шкіл, студій) > формування традиції (переймання досвіду поколіннями представників) розглянемо усталення музично-професійної константи Єлисаветградщини. У підрозділі 1.1.,, Специфіка салонно-домашнього музикування та його вплив на культурно-просвітницькі процеси регіону" простежено основні ознаки і визначено найпоширеніші види аматорської діяльності. Охарактеризовано основні чинники, що сприяли активній популяризаторській політиці Музично-драматичного товариства (1907-1911) в Олександрії, Товариства камерної музики (1908-1913), Товариства любителів науки і мистецтва (1917-1920) в Єлисаветграді у 2-х напрямках - організації концертного життя силами місцевих музикантів і розвитку музичної освіти, та виявили можливість творчої співпраці фахівців-ентузіастів різних музичних спеціалізацій для зрушення регіональної музичної культури зсередини. У підрозділі 1.4 "Гастролі оперних товариств і практика аматорських вистав у контексті музичного життя Єлисаветградщини” у співвідношенні виконавських тенденцій і творчої практики гастрольно-оперних антреприз визначено позитивні моменти, а саме: поступову еволюцію до динамічної рівноваги й переваги в пропорціях між західноєвропейським і російським оперним репертуаром; зростаючий інтерес керівників антреприз до постановок новинок, зокрема творів композиторів-веристів, сучасних авторів; відхід на другий план оперних гастролей італійських труп і посилення цікавості до виступів товариств, сформованих у Петербурзі, Москві, Києві, Харкові; високий рівень виконавських колективів, до складу яких входили першокласні артисти-співаки.