Історіографічний аналіз процесів державотворення в козацькій Україні в різні періоди Національно-визвольної війни, ставлення українських істориків до соціальних, політичних та правових чинників становлення Гетьманщини, до діяльності Б. Хмельницького.
Аннотация к работе
Донецький національний університет Становлення Гетьманщини в українській історіографії (40-ві роки ХІХ - початок ХХ ст.)Науковий консультант: доктор історичних наук, професор Пірко Василь Олексійович, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії Донецького національного університету. Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України РЕЄНТ Олександр Петрович, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор Мицик Юрій Андрійович, професор кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія доктор історичних наук, професор.Визначне місце у вітчизняній історії подій Національно-визвольної війни, процесів становлення козацької держави обумовлює науковий інтерес до дослідження цих проблем, визначає актуальність їх історіографічних студій. У час Національно-визвольної війни розгорілася боротьба за національне та соціальне визволення українського народу, а устрій Війська Запорозького став основою утворення козацької держави. За умов, коли сучасна Українська держава переживає складний процес свого становлення, важливе значення має дослідження історичних витоків нашої державності, оскільки це демонструє наступність в історії державотворення в Україні, закладає теоретичну основу ідей її національно-державного відродження. У висвітленні процесів державотворення доби Національно-визвольної війни необхідно відзначити вагомі здобутки, досягнуті багатьма поколіннями вчених, проте залишається також багато проблем, які чекають свого вирішення. У наш час розгортається наукова полеміка про причини, характер та періодизацію суспільно-політичної боротьби, яка відбувалася в Україні у середині - другій половині XVII ст., щодо державного статусу Гетьманщини, формування її політичного устрою, внутрішньої та зовнішньої політики, ролі тих чи інших гетьманів у складному державотворчому процесі.У двадцяті роки ХХ ст. українська історіографія набула дійсно наукового характеру і посіла надзвичайно важливе місце в формуванні історичної думки в Україні. Їхні монографії та наукові статті охоплюють надзвичайно широке коло питань, повязаних з вивченням процесів державотворення в Україні в добу формування козацької держави Періодичні видання Наддніпрянської України (“Громадська думка”, “Киевлянин”, “Рада” - в Києві; “Добра порада” - в Катеринославі; ), Східної Галичини (“Діло”, “Зоря Галицка”, “Правда” - у Львові; “Зоря” - в Коломиї), закордонні видання (“Громада” - в Женеві) містять цікаві публікації, які характеризують різні аспекти розвитку історіографічного процесу в українських землях у 40-х роках ХІХ - на початку ХХ ст., наукову та громадську діяльність істориків, мотивацію їх інтересу до питань становлення Гетьманщини. Важливу роль при висвітленні історіографічної ситуації в Україні, яка обумовила розвиток історичних досліджень Гетьманщини, відіграють матеріали фондів Центрального державного історичного архіву України у м.Києві, Центрального державного історичного архіву України у м.Львові, наукового архіву Інституту історії України НАН України, державного архіву Львівської області, Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, Російського державного історичного архіву (м. Проблеми вивчення історії Національно-визвольної війни, становлення Гетьманщини, її стосунки з Річчю Посполитою та Московською державою з 40-х років ХІХ ст. до початку ХХ ст. постійно перебували у центрі громадсько-політичного життя України.В українській історіографії знайшло певне відображення питання про роль авторитетного в українському суспільстві вінницького полковника І. На рубежі ХІХ-ХХ ст. в історіографії було відкинуто крайні погляди в цьому питанні і утвердилися виважені, конструктивні характеристики особи та діяльності засновника козацької держави. Початок Руїни та її вплив на процеси державотворення в Україні” аналізується суспільно-політичне становище козацької держави після приходу до влади гетьмана І.Виговського. Характеризуючи новий період становлення Гетьманщини, дослідники висвітлювали питання про формування політичного курсу наступника Б.Хмельницького, його боротьби з внутрішньою опозицією, активізацію ролі Запорожжя у суспільно-політичному житті України, причини та початок Руїни. Розширення джерельної бази дозволило історикам більш глибоко і повно висвітлювати процеси державотворення в Україні, знаходити відповіді на дискусійні питання, аргументовано доводити науковим та політичним опонентам, що створена в ході Національно-визвольної війни козацька держава започаткувала нову добу української історії, стала важливим явищем у розвитку міжнародних відносин у Східній та Центральній Європі.