Виявлення особливостей топографії кровоносних судин та нервів стінок носа і суміжних структур упродовж постнатального періоду онтогенезу людини. Морфологічне обґрунтування раціональних методів хірургічних втручань зазначеної топографо-анатомічної ділянки.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукЗа допомогою адекватних морфологічних методів простежено становлення й зміну синтопії складових носової ділянки, періоди інтенсивного та уповільненого їх росту, прогресивні і інволютивні процеси та мінливість у всі вікові періоди після народження. Визначено особливості будови стінок носа, приносових пазух, сльозовідвідних шляхів, слизової оболонки та її залоз, кровоносних судин та нервів. Найбільша концентрація залоз знаходиться в середній частині нижньої і середньої носових раковин, відповідних носових ходів, носової перегородки, стінках та природних отворах приносових пазух, які межують із носовою порожниною. Визначено синтопію вузла і нервів на зовнішні структури стінок носа, що може бути орієнтиром при хірургічних маніпуляціях на нервах крило-піднебінного вузла. Описано строение и изменение синтопии носовых раковин, носовых ходов, места открытия и форму естественных отверстий околоносовых пазух в различные возрастные периоды.Важливе значення має також вивчення топографо-анатомічних взаємовідношень стінок носа із суміжними структурами в різні вікові періоди (Бачинська М.І., 2002; Скрипніков М.С. та ін., 1997), кожний з яких має свої морфологічні й функціональні особливості. Дані літератури не дають цілісного уявлення про становлення та корелятивні топографо-анатомічні взаємовідношення стінок носа із суміжними структурами впродовж постнатального онтогенезу людини, значення судинно-нервових елементів у розвитку носової ділянки, інволютивні зміни, які виникають у стінках носа і суміжних структурах у людей літнього та старечого віку. Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень стінок носа із суміжними структурами в постнатальному періоді онтогенезу людини, особливостей синтопії судинних і нервових елементів та їх значення для структур, що досліджуються, нового визначення деяких вад носової ділянки, зясування анатомічних змін, вікової індивідуальної мінливості, прогресивних та регресивних реформацій стінок носа впродовж життя людини та морфологічного обґрунтування окремих нових методів хірургічного втручання в оториноларингології в різні вікові періоди. Методи дослідження: макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування, реконструювання, інєкція судин, рентгенографія, компютерна томографія і стереофотографування дали можливість визначити становлення та зміни будови і топографії, періоди інтенсивного та уповільненого росту, мінливість стінок носа і суміжних з ними структур упродовж постнатального періоду онтогенезу людини. Застосування комплексу адекватних морфологічних методів дослідження дало можливість уточнити, розширити та доповнити відомості, які є в доступній літературі з цих питань, а також одержати нові дані про особливості розвитку, будови і морфологічні зміни стінок носа і суміжних з ними структур на різних етапах онтогенезу людини, що допоможе клініцистам більш детально зрозуміти перебіг патологічних процесів, запобігти можливим ускладненням суміжних ділянок, вибору раціональних методів знеболювання та визначення обсягу оперативних втручань.З метою усунення деформації препаратів і одержання якісних біологічних обєктів дослідження нами розроблений спосіб та сконструйовано пристрій для забору анатомічних органокомплексів стінок носової порожнини і суміжних з ними структур від трупів людей різних вікових груп (рацпропозиція № 20/87). За допомогою даного способу досліджено вікову синтопію стінок носа і суміжних з ними структур упродовж постнатального онтогенезу людини, вивчена їх індивідуальна мінливість, що дало змогу запропонувати окремі хірургічні втручання в зазначеній ділянці (патент № 61175) та впровадити їх у клінічну практику у вигляді інформаційного листа № 163 - 1999 р. Виготовлялися і вивчалися під мікроскопом серії послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів та окремі частини стінок носа і суміжних з ними структур у трупів людей різних вікових груп. У старечому віці внаслідок атрофії зубних комірок верхньої щелепи і підшкірної клітковини відбувається зменшення розмірів носа, змінюється його форма. У літньому та старечому віці носова перегородка за формою не відрізняється від попереднього вікового періоду, але поступово відбуваються атрофічні зміни у всіх структурних елементах носової перегородки, особливо її слизової оболонки і судинно-нервових компонентів.У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень стінок носа із суміжними структурами в постнатальному періоді онтогенезу людини, зясуванні прогресивних та регресивних їх змін, встановленні їх мінливих форм. Скостеніння перпендикулярної пластинки решітчастої кістки закінчується в період другого дитинства.