Естрадна пісня як феномен музичної культури. Визначення особливостей становлення української естрадної пісні в 50-60-ті рр. Тенденції розвитку української пісенної естради 70-80-х рр. Основні художні напрямки розвитку естрадної пісні в незалежній Україні.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі теорії та історії культури Київського національного університету культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор Олексюк Ольга Миколаївна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри теорії музики і музичного виховання Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Афанасьєв Юрій Львович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри мистецтвознавства і експертної діяльності, Заслужений працівник культури України кандидат мистецтвознавства Соловяненко Анатолій Анатолійович, ДП “Мистецтво України”, генеральний директор - художній керівник Захист відбудеться 15 червня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв за адресою: 01601, м.Розуміння цього феномена передбачає осмислення особливостей його розвитку в системі духовної культури з огляду на зміни культурно-історичного контексту, трансформацію естетичних запитів та проблем мистецького життя. Культурологічна ситуація сьогодення, з її прискореним темпом перемін, спонукає по-новому поглянути на естрадно-пісенне мистецтво з точки зору розвитку його художніх тенденцій, творчого потенціалу та відповідності потреб аудиторії. Разом з тим, потреба в поглибленому культурологічному аналізі мистецтва музичної естради, виробленні принципів нового бачення історії вітчизняного естрадного мистецтва, цілісному, системному вивченні тенденцій розвитку української естрадної пісні та її ролі у розвитку музичної культури України свідчить про необхідність більш детального розгляду проблеми саме в культурологічному плані. Дисертаційне дослідження виконано в руслі державної комплексної програми Міністерства культури і мистецтв України “Державна програма розвитку культури на період до 2007 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 №1235, а також відповідає планам наукової роботи кафедри теорії та історії культури Київського національного університету культури і мистецтв. Окреслення напрямів розвитку української естрадної пісні, визначення особливостей феномена естрадності в різних жанрах пісенної творчості та способів її вираження як на індивідуальному, так і на колективному рівні було досягнуто внаслідок застосування в роботі порівняльно-історичного, описового, проблемного, логічного та системного методів.У першому розділі „Теоретичні засади дослідження” на підставі теоретичного аналізу наукових джерел уточнюється зміст категоріальних понять пісенної естради, розглядається феномен естрадної пісні в контексті історичних і культурних трансформацій, аналізується роль традицій у формуванні й утвердженні характерних особливостей української естрадної пісні на різних історичних етапах. Щодо поп-музики (англ. popmusic, від popular music - популярна, загальнодоступна музика), то у сучасній культурології це поняття включає різні стилі й жанри музичного мистецтва і повязане з розвиненою системою надання музично-розважальних послуг. У другому розділі „Особливості становлення української радянської естрадної пісні (50-60-ті роки ХХ ст.)” вказується на те, що на межі 50-60-х років розпочався новий етап формування естрадного пісенного репертуару, який відрізняється від попередніх помітними змінами в жанровому складі, функціональними особливостями репертуару та засобами його оновлення. Саме в 50-60-ті роки, як зазначається в дослідженні, жанр естрадної пісні істотно збагатився у стилістичному плані, передусім завдяки активному використанню композиторських обробок народних пісень, а також поширенню типових ладових, ритмічних, мелодичних народнопісенних інтонацій у творах не тільки легкого, а й академічного жанру. У третьому розділі “Тенденції розвитку української радянської пісенної естради 70-80-х років ХХ ст.” висвітлюються основні особливості української пісенної естради 70-80-х років та становлення і розвиток естрадних колективів в Україні; зазначається, що в цей період на вітчизняній естраді зявилося чимало аматорських та професійних інструментальних, вокальних та вокально-інструментальних ансамблів („Мрія”, „Смерічка”, „Червона рута”, „Кобза”, „Ватра”, „Водограй” та ін).2.Серед історико-культурних передумов,, що впливали на розвиток радянської культури у 50-60-х роках, зокрема музичного мистецтва, слід назвати важливі історико-культурні події, як післявоєнна відбудова народного господарства; потепління, що настало в міжнародних відносинах, ХХ зїзд КПРС і викриття культу особи та ін. У розрізі жанру естрадної пісні музичне життя в Україні 50-60-х років характеризувалося активізацією діяльності концертних закладів і організацій, збільшенням кількості відповідних теле-і радіопередач, зростанням популяризації авторських і тематичних пісенних збірок.