Комплексний політологічний аналіз функціонування системи виконавчої влади в контексті розвитку державної влади в Україні. Історико-політичні аспекти еволюції виконавчої влади в системі поділу влади. Взаємодія інституту глави держави та виконавчих органів.
Аннотация к работе
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук Робота виконана на кафедрі політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури. виконавча влада політологічний аналіз Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АПРН України ЯРОШ Богдан Олексійович, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки Волинського державного університету імені Лесі Українки; Захист відбудеться "_16__ "травня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012 м.Аналіз досвіду державотворення, а також причин уповільнення реформ в Україні свідчить про необхідність приділити особливу увагу політичної науки саме проблемам становлення та розвитку системи виконавчої влади в Україні. Це виявляється слушним і тоді, коли визначається політична роль виконавчої влади в структурі політичної системи суспільства, оскільки політичні рішення органів виконавчої влади безпосередньо стосуються як встановлення пріоритетів політики, так і виділення ресурсів для здійснення тих чи інших програм і заходів. Окрему групу досліджень виконавчої влади становлять праці, в яких досліджуються: а) питання функціонування цієї гілки державної влади та сучасні проблеми кадрової політики (Д.Дзвінчук, О.Крупчан, І.Лаврінчук, Г.Леліков, В.Луговий, І.Надольний, В.Олуйко, О.Петришин, Г.Принц, В.Тронь, В.Яцюк), б) проблеми реалізації виконавчої влади та подолання бюрократизму (Б.Курашвілі, А.Мішин, А.Московська, С.Нікольський, А.Оболонський, В.Скрипнюк, І.Тарапов). зясувати та охарактеризувати політико-правові основи діяльності органів виконавчої влади, визначити специфіку регулювання їх діяльності в таких аспектах, як: взаємодія інституту глави держави та органів виконавчої влади, конституційно-правове забезпечення діяльності уряду та центральних органів виконавчої влади, функціонування місцевих органів виконавчої влади; Водночас характеристика структури виконавчої влади як взаємозвязків між її окремими органами, а також між виконавчою владою в цілому та іншими елементами системи державної влади зумовила аналіз місця та ролі складових системи виконавчої влади, необхідність вивчення їх функцій.Важливість проведеного В.Шаповалом аналізу полягає в тому, що поза змістовним дослідженням місця виконавчої влади в системі державної влади сучасних країн практично неможливо адекватно реагувати на ті невідповідності, які виникають у разі застосування класичних моделей опису виконавчої влади до тих чи інших систем державної влади. Однак подібні зміни в інтерпретації місця і ролі виконавчої влади можуть бути продемонстровані не лише на суто теоретичному рівні, а й на рівні численних науково-політичних звітів щодо організації та функціонування окремих систем виконавчої влади та на рівні правової практики, тобто у законодавчому закріпленні більш широкої компетенції органів виконавчої влади всіх рівнів. Щодо змін у законодавчій регламентації діяльності виконавчої влади, то певною мірою появу загальних тенденцій до дедалі більшого посилення ролі виконавчої влади в системі поділу влади фіксують починаючи з першої чверті ХХ століття. С.Гелей та С.Рутар дають ширший перелік цих властивостей: незавершеність процесу законодавчого оформлення розмежування компетенції між державними органами і органами місцевого самоврядування; великий обсяг повноважень органів виконавчої влади у сфері впливу на економіку; громіздка галузева структура Кабінету Міністрів, що спонукає до лобіювання галузевих інтересів; відсутність кадрів із сучасною управлінською освітою; нерозвинутий громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади; слабкий процесуальний механізм юридичної відповідальності органів та посадових осіб виконавчої влади; ручне управління, яке передбачає прийняття будь-якого рішення вищою посадовою особою в обхід компетенції інших посадових осіб в управлінському підрозділі тощо. Тому в першому підрозділі "Історико-політичні аспекти аналізу місця виконавчої влади в системі поділу влади" дисертант зазначає, що проблема походження державної влади та визначення її основних функцій, серед яких традиційно виділялися законотворення, управління та правосуддя, була сформульована ще в античну добу.