Аналіз впливу соціально-економічних і суспільно-політичних факторів на розвиток середньої освіти на Лівобережжі та Слобожанщині. Розкриття значення меценатства, а також впливу інтелігенції та громадських кіл на процеси, що відбувались у середній освіті.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СВІТСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ ТА СЛОБОЖАНЩИНІРобота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Науковий керівник - доктор історичних наук, професор, БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ, Харківський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор, ТАНЦЮРА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, Харківський національний університет ім. кандидат історичних наук, доцент, КОЛОМІЄЦЬ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА, Національний університет внутрішніх справ МВС України, доцент кафедри українознавства З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Узято курс на урізноманітнення освіти, її демократизацію, посилення гуманітарного аспекту, ліквідацію монополії держави на освіту, підвищення ролі регіонів в управлінні нею. Хоч на відміну від нього в наш час розбудовується власна система середньої освіти, все ж ми намагаємося використати досвід розвитку тогочасних колегіумів, ліцеїв, гімназій, закладів приватної освіти, виділити позитивні елементи в системі управління освітою тих часів. Значущість її розробки обумовлюється і потребою більш повної характеристики розвитку освіти в Україні, необхідністю не допускати невивчених сторінок її історії. Мета дослідження полягає у виявленні основних тенденцій виникнення, формування й розвитку мережі світських середніх навчальних закладів на Лівобережжі та Слобожанщині у другій половині XVIII - першій третині ХІХ ст. та ролі різних кіл суспільства у їх життєдіяльності, виявленні розвитку змісту і форм навчально-виховного процесу в середніх навчальних закладах того часу. Завдання дослідження: 1) проаналізувати вплив соціально-економічних і суспільно-політичних факторів на розвиток середньої освіти на Лівобережжі та Слобожанщині у другій половині XVIII-першій третині ХІХ ст.; 2) дослідити механізми впровадження, хід і результати реформи тогочасної системи середньої освіти; 3) виявити рівень та особливості становлення мережі тогочасних середніх навчальних закладів, діяльності основних типів закладів середньої освіти, управління ними, їх навчальних планів та програм; 4) розкрити всебічний вплив передової інтеліґенції та громадських кіл на процеси, що відбувались у тогочасній середній освіті, значення меценатства й благодійництва в її розвитку; 5) накреслити шляхи використання досвіду розвитку середньої освіти у досліджуваний період за сучасних умов.Дисертант поділяє наукову літературу з проблеми становлення і розвитку світської середньої освіти на Лівобережжі та Слобожанщині у другій половині XVIII - першій третині XIX ст. на такі історіографічні періоди: 1) період дореволюційної історіографії; 2) період радянської історіографії; 3) період сучасної української історіографії; 4) історіографія української діаспори. Так, О.Лазаревський, О.Левицький та А.Лотоцький критично ставились до введення урядової системи освіти в Україні, ліквідації народних шкіл. Їх роботи можна поділити на 4 підперіоди: 1) 1917 - початок 30-х рр.; 2) середина 30-х - середина 50-х рр.; 3) друга половина 50-х-перша половина 80-х рр.; 4) друга половина 80-х - початок 90-х рр. У праці І.Огієнка розглядаються питання впливу української культури та освіти на російську, особливо у XVIII ст., указується на пригноблення освіти в Україні. Однак, недостатньо досліджено роль колегіумів як загальноосвітніх навчальних закладів; особливості освітянських реформ кінця XVIII-початку ХІХ ст. і їх вплив на розвиток середньої освіти на Лівобережжі та Слобожанщині; становлення і розвиток системи середніх навчальних закладів під керівництвом університетів, окремих типів навчальних закладів, меценатства і благодійництва; жіночої середньої освіти та пансіонів, вплив на розвиток середньої освіти наукової і освітянської інтеліґенції та громадськості.