Передумови виникнення, закономірності та особливості функціонування різних систем шлюбно-сімейного права Другої Речі Посполитої. Розвиток міжвоєнного польського сімейного законодавства. Зміст інституту шлюбу, підстави його укладення та припинення.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України Поліковський Микола Федорович, професор кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справЗаконодавство Другої Речі Посполитої було чинним і на західноукраїнських землях, які входили до складу цієї держави, що наклало відповідний відбиток на правову культуру мільйонів українців, які там проживали. Для українських правознавців у цьому контексті необхідно дослідження державно-правового становлення і розвитку сімейного права міжвоєнної Польщі, важливість цього повязана ще й з тим, що сьогодні Україна і Республіка Польща прагнуть гармонізувати національне законодавство, зокрема і сімейне, з нормами європейського права. Вивчення й узагальнення досвіду становлення і розвитку сімейного права Польщі у міжвоєнну добу дасть змогу сучасній вітчизняній історико-правовій науці обєктивно переосмислити деякі проблеми, а, отже, використати в доцільних межах цей досвід для зміцнення національного сімейного права. Мета дисертаційного дослідження - виявити особливості формування, становлення та розвитку сімейного права міжвоєнної Польщі з урахуванням чинної на той час процедури укладення та розірвання шлюбів, визнання шлюбів недійсними, системи немайнових і майнових прав та обовязків подружжя, батьків і дітей. дослідити розвиток міжвоєнного польського сімейного законодавства, встановити специфіку взаємодії та взаємовпливу чинних на території Другої Речі Посполитої різних систем сімейного права та виявити спільні та відмінні риси між ними;У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її звязок з науковими програмами, планами і темами, визначається обєкт і предмет, мета та завдання дослідження, методологічна основа, джерельна база, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів, хронологічні межі, відомості про апробацію результатів дослідження. При характеристиці джерельної бази дослідження авторка використала проблемний підхід, розкриваючи державно-правові процеси міжвоєнної Польщі, зокрема становлення і розвиток польського цивільного (сімейного) законодавства. Зокрема, до політичних прав громадян належали активне і пасивне виборче право, право формувати Сейм, Сенат та органи самоврядування; до громадянських прав - рівність перед законом, право на захист життя, здоровя, власності, право на відшкодування шкоди, завданої державними органами; до соціальних прав - право на охорону праці та праці неповнолітніх, заборона на використання праці дітей, що не досягли 15 років, право на соціальне забезпечення у разі втрати працездатності чи безробіття; право на охорону материнства; право на безкоштовне навчання у державних школах. Так, на території Другої Речі Посполитої діяли сімейні норми, які містилися у кодифікованих актах, а саме: Австрійському цивільному кодексі 1811 р., Німецькому цивільному кодексі 1896 р., Зводі законів Російської імперії 1832 р., Польському цивільному кодексі 1825 р., Положенні про шлюб 1836 р., Угорському законі про шлюб 1894 р. Основними причинами визнання шлюбу недійсним були: недотримання відповідної форми укладення шлюбу; відсутність попередніх оголошень про шлюб; недієздатність одного з подружжя на момент укладення шлюбу; укладення шлюбу з особою, з якою було вчинено подружню зраду; укладення шлюбу неповнолітніми.Доведено, що у сфері регулювання шлюбно-сімейних відносин на території Республіки Польща діяли: Австрійський цивільний кодекс 1811 р., Звід законів Російської імперії 1832 р., Польський цивільний кодекс 1825 р., Положення про шлюб 1836 р., Німецький цивільний кодекс 1896 р., Угорський закон про шлюб 1894 р. Проте, питання укладення шлюбу, допустимості розлучень, особисті та майнові стосунки подружжя, батьків та дітей регулювалися не лише діючими законодавчими актами, а й релігійними нормами залежно від віросповідання подружжя. Проаналізовано основні інститути сімейного права Другої Речі Посполитої, а саме: заручини, шлюб, права та обовязки подружжя, права і обовязки батьків та дітей. Основними причинами визнання шлюбу недійсним були: недотримання форми укладення шлюбу (наприклад, греко-католики уклали шлюб за православним обрядом), відсутність попередніх оголошень про шлюб у церкві, або магістраті, укладення шлюбу неповнолітніми (без дозволу батьків, опікунів), неотримання дозволу командира (для військовослужбовців та поліцейських), укладення шлюбу римо-католицьким священиком (навіть якщо укладений ним світський шлюб був дійсним на колишніх німецьких територіях, то за місцем дії Австрійського цивільного кодексу 1811 р., Положення про шлюб 1836 р., та Зводу законів Російської імперії 1832 р.