Становлення і розвиток естрадно-вокального мистецтва в Китаї в 1910-60 рр. - Реферат

бесплатно 0
4.5 130
Передумови та вплив соціально-політичних факторів на формування особливостей розвитку естрадно-вокального мистецтва. Перший період: діяльність Лі Цзінь Хуея та вокально-танцювальний гурт "Яскравий місяць". Другий період: шанхайський і гонконгський етапи.


Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИУ цій роботі я розглянула особливості становлення та розвитку естрадно-вокального мистецтва в Китаї впродовж 1910-60 рр. Надала загальну характеристику основних періодів зазначеного процесу. Висвітлила творчу діяльність видатних китайських митців (композиторів і виконавців) у царині вокально-естрадної музики.Естрадно-вокальне мистецтво існує в Китаї протягом століття. Одними з основних завдань цього дослідження, вирішення яких потребує зазначена мета, є визначення головних передумов, що суттєво вплинули на формування китайського естрадно-вокального мистецтва, а також здійснення системної періодизації цього процесу. Як відомо, Китай упродовж багатьох століть існував у певній самоізоляції від інших країн. Так, китайська дослідниця Ло Чжіхуей повязує процес формування концертного життя в Китаї, як важливої невідємної складової естрадної творчості, зі створенням театру іноземними музикантами: «Точкой отсчета создания концертной жизни можно считать первый театр для широкой публики, созданный в Харбине в 1904 г. У сучасному китайському мистецтвознавстві склалася періодизація процесу еволюції естрадно-вокальної музики у світі, запропонована в працях Ю Цзин Бо («Історія та стиль естрадної музики»), Лі Ган («Історія китайської естрадної музики» [2]), Сунь Жуй («Історія китайської естрадної музики (1917-1970)» [5]) та ін.Повертаючись до вивчення творчості Лі Цзінь Хуея, слід відзначити, що в його піснях простежується значний вплив національного традиційного фольклору. Ее мелодия льется свободно и непринужденно, выражая широкий мир мыслей и чувств народа, его огромный, накопленный в веках художественный опыт, его отношение к жизни, к природе, его характер и миросозерцание» [6, с. Не можна не погодитися з висновком ученого: «Песня - памятник народной жизни; в ней заключена высокая мудрость народа, в ней находят свое выражение почвенные творческие силы народа на протяжении тысячелетий» [6, с. Окрім вокальної карєри, Лі Мін Хуей проявила себе і як кіноактриса, знімаючись у багатьох кінофільмах, серед яких: «Дівчинка-метелик», «Гарна квітка», «Літній одяг», «Прихід добрих друзів» та ін. Саме в 1910-30 рр. відбувалася активна діяльність й інших композиторів-авторів естрадних пісень, серед яких варто згадати імена Янь Гун Шаня («Вітання з Новим роком», «Якщо без тебе», «Ніч у Шанхаї»), Сюй Жу Хуея («Пісня про весну», «Китайський вітер», «До побачення, мій брате»), Жень Гуана («Місячне світло», «Пісня з ворогами»).У результаті запровадженого дослідження я дійшла висновків: у 1930-40 рр. формується жанр китайської ліричної естрадної пісні, ознакою якої є відсутність емоційної експресії та драматизму почуттів. В аспекті музичного мислення характерними особливостями китайської ліричної естрадної пісні є насамперед пентатонічна ладова основа, неквапливий темп, наявність плавної мелодії широкого дихання, яка ускладнювалася різною мелізматикою, тощо. Найвідомішими творами, написаними в цьому жанрі, були ліричні пісні: «Дійсно добра та красива», «Де ти, мамо?», «Бажання під луною», «Весільна пісня», «Весняна подорож», «Метелик, що літає», «Вітання з Новим роком», «Весна прийшла». Відомими виконавцями таких пісень були співаки: Чжоу Сюань, Бай Хун, Яо Лі, Янь Хуа, Бай Гуан, Лян Пінь, Бай Юнь. Відомий китайський мистецтвознавець Лі Ган повязує цей вплив зокрема з творчістю китайської виконавиці японського походження Лі Сян Лань: «Одне з перших привнесень у китайський музично-культурний простір європейських та американських естрадно-вокальних традицій повязане з концертною діяльністю співачки Лі Сян Лань» [2, с.У визначенні останнього етапу я базуюся на періодизації, здійсненій китайським дослідником Лі Ган в праці «Історія китайської естрадної музики» [2]. Згідно із цим, у 1950-60 рр. тимчасово центром розвитку естрадно-вокального мистецтва китайської традиції стає Гонконг, що зумовлено певними факторами. Тому впродовж тривалого часу в Гонконзі проживало багато іноземців, котрі займалися підприємницькою діяльністю, налагоджуючи торгівельно-економічні відносини з різними країнами, що значно сприяло поширенню в місті іноземної музичної культури. Усвідомлюючи не надто чіткі перспективи подальшого розвитку музичної естради у світі, немало композиторів та виконавців вирішили переїхати до Гонконгу. Виступаючи в дуеті й сольно, вони багато гастролювали по країні, при цьому поширюючи велику кількість власних платівок з піснями, у яких оспівувалася чарівність китайської природи, а також лунали теми дружби, сімї й кохання: «Біля річки Сучжоу», «Симфонія вітру та дощу», «Сумую за осінню», «Сусанна», «Що таке кохання?», «Маленький брат».Значно вплинули на становлення естрадно-вокального мистецтва у світі національний фольклор, мистецькі традиції пекінської опери, жанри китайської художньої пісні тощо.

План
План

Вступ

1. Передумови та вплив на формування

2. Перший період

2.1 Діяльність Лі Цзінь Хуея

2.2 Вокально-танцювальний гурт «Яскравий місяць»

3. Другий період

3.1 Шанхайський етап

3.2 Гонконгський етап

Висновки

Список використаних джерел
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?