Ухвала про входження Буковини до складу Української держави. Румунський окупаційний режим. Активізація українського націоналістичного руху на Буковині. Українські землі під владою Чехословаччини. Закарпаття в суспільно-політичній та культурній сферах.
Аннотация к работе
Становище українців Буковини, Бессарабії та ЗакарпаттяСкориставшись з того, що легіон Українських січових стрільців, який певний час перебував на Буковині, у перших числах листопада виїхав до Львова, румунські війська вже 12 листопада окупували Північну Буковину разом з Чернівцями. На становищі економічно відсталих окраїн Румунії, відповідно, перебували й Буковина, Бессарабія та Сигітщина. Зі 168 народних шкіл, які існували на Буковині в 1918 p., майже дві третини стали румунськими в перші два роки окупації, решту також румунізували або закрили до 1927 р. Аналогічною виявилася доля українських гімназій та ремісничих шкіл. Було закрито українські кафедри Чернівецького університету, а сам заклад румунізовано, хоча кількість студентів-румунів тут на поч. Над вцілілими учасниками повстання окупанти організували судилище, яке у кінцевому підсумку обернулося проти них самих, оскільки виявило нестерпні умови існування українців під румунським гнітом.Після розвалу Австро-Угорщини українці Закарпаття на місцевих зїздах, зокрема в Любовні, Сваляві, Сигеті, а також на Соборі представників від усіх закарпатських земель у Хусті (21 січня 1919 р.) виявили прагнення приєднатися до УНР. Незламним було бажання: "Не треба нам нічого від мадярів, най живе Україна, до України, ідемо до України". Однак Закарпаття було окуповане кількома країнами, які зневажили волю місцевого українства: чехи ввели війська в Ужгород та його околиці, румуни оволоділи південною частиною Мармарощини з головним містом Сигетом, арешту закарпатських земель зайняли мадяри. В таких умовах утворена у травні 1919 р. представниками ужгородської, пряшівської та хустської рад Центральна руська народна рада під тиском закарпатської еміграції в США проголосила обєднання Закарпаття з Чехословаччиною, яка зобовязувалася надати краєві широку автономію. Місцевим селянам було надано додаткові земельні ділянки за рахунок поділу колишніх маєтків угорських поміщиків, запроваджувалися передовіші методи землеробства, організовувалися сільськогосподарські школи тощо.Зазнавши дошкульного удару, остання змушена була піти на поступки в питанні словацької та української автономії і, відповідно, стала федерацією трьох народів: чехів, словаків та українців. Незважаючи на втрату значної частини території, українці з великим ентузіазмом взялися будувати свою державу, яка ЗО грудня 1938 р. отримала назву Карпатська Україна. Для захисту кордонів і боротьби з угорськими та польськими диверсійними групами, було створено власні збройні сили - Карпатську Січ, яка нараховувала кілька тисяч чоловік. Штефаном затвердив проголошення державної незалежності та прийняв конституцію, яка визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державними символами було визнано синьо-жовтий стяг, гімн "Ще не вмерла Україна "та герб - ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі.