Передумови розвитку журналістики в ХХ ст. Видання україномовної преси на прикладі найбільш яскравих представників періодики, які виникли в добу Першої російської революції 1905-1907 рр. Вплив наддніпрянської преси на розповсюдження української мови.
Аннотация к работе
Становище україномовної преси на початку ХХ ст. Актуальність теми спричинена незначною увагою українських науковців до видань початку ХХ ст. Тим не менше, досліджені нами видання є дуже важливими для розуміння того, як проходив процес становлення української преси. Досвід видавців минулого століття є дуже актуальним сьогодні, коли більшість видань незалежної України друкується російською мовою. Об’єктом дослідження є друковані видання початку ХХ ст., які виходили українською мовою на Наддніпрянській Україні. На початку 1903 р. у Києві зявилося перше число нелегального часопису Вісник української київської студентської громади, у Житомирі вийшов часопис Мысль, який видавали учні Волинської духовної семінарії. Водночас епоха першої російської революції принесла в газетну справу докорінні зміни. Швидкий темп політичного життя, міжпартійна полеміка, скликання Державної думи - все це стало поштовхом до кількісного зростання періодики. Такі вимоги надходили на адресу міністра внутрішніх справ з Києва, Харкова, Одеси. Зрештою, активність українських політичних партій та громадських організацій, особливо Просвіти, наростання невдоволення народних мас урядовою політикою, змусили Миколу ІІ погодитися на деякі демократичні зміни. Маніфестом 17 жовтня він обіцяв надати народам Росії свободу особи, слова, сумління, зібрань та союзів. Наприкінці грудня 1905 р. члени гуртка Українська демократична громада, до якого входили Л. Жебуньов, Г. Маркевич, П. Мирний, Г. Коваленко, на одній із своїх нарад, розуміючи, що Хлібороб не зможе вижити в розбурханому морі російського шовінізму, вирішили розпочати збір коштів для створення нового видання. Видання «Рада» та «Село» як найвизначніші газети початку ХХ ст. 2.1 Газета «Рада» - головне україномовне ЗМІ поч.