Вивчення та оцінка стану національної освіти у Східній Галичині в досліджуваний період української історії. Аналіз впливу суспільно-політичної ситуації у країні на розвиток шкільництва. Роль просвітницьких організацій у розбудові українських шкіл.
При низкой оригинальности работы "Становище національної школи на теренах Східної Галичини у другій половині XIX – на початку XX століть", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Становище національної школи на теренах Східної Галичини у другій половині XIX - на початку XX столітьЦей період був відзначений кількісним і якісним розвитком шкільництва, і ця обставина значно сприяла пробудженню національної свідомості українців, які чимраз активніше й наполегливіше стали домагатися від влади створення своїх національних освітніх закладів. 22 червня 1867 року було створено Крайову Шкільну Раду в Галичині й видано закон про мову навчання у школах. У середніх школах німецьку мову навчання замінила польська, а українська стала предметом умовно обовязковим (вивчати повинен той, хто зголоситься); тільки в нижчих класах академічної гімназії у Львові було дозволено українську мову навчання (1874 року поширено на всю гімназію); було залишено дві німецькі гімназії (у містах Львові та Бродах). У Крайовій Шкільній Раді для Галичини у Львові 4/5 членів були поляками і тільки 1/5 - українцями, тому в ній переважала полонізаційна система; не мали українці переваги і в повітових шкільних радах. Упродовж досліджуваного періоду українці не домоглися рівних умов з іншими народами монархії, для яких відкриття середніх шкіл відбувалося на підставі звичайних розпоряджень Міністерства віровизнань і освіти; їм вдалося добитись створення лише невеликої кількості державних українських гімназій, головним чином завдяки наполегливим заходам українських сеймових і парламентських послів, освітніх товариств, активності передової громадськості [5].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
