Дослідження стану кустарної промисловості Поділля на різних етапах впровадження нової економічної політики. Трансформація ставлення більшовиків до кустарів і ремісників. Основні причини провалу виробничої кооперації, роль позичково-ощадних товариств.
Аннотация к работе
Становище кустарів і ремісників на Поділлі в роки нової економічної політики (1921-1928)Наукова новизна полягає у тому, що на основі принципу обєктивності та системного підходу, застосовуючи контент-аналіз, аналізуючи документи та матеріали архівів, проаналізовано трансформацію ставлення більшовицького режиму до кустарів і ремісників на різних етапах непу, реалізацію політики радянської влади щодо них на Поділлі. Мета статті полягає в аналізі становища кустарів і ремісників краю на різних етапах проведення непу, дослідженні діяльності органів радянської влади на Поділлі стосовно кустарної промисловості. Цьому сприяли рішення І Подільського губернського зїзду рад.14 липня 1921 р. в резолюції "Про діяльність губернської ради народного господарства" він поставив завдання зацікавити кустарів у "роботі на державні органи", зокрема через створення для "організованих кустарів, які працюють на державу", кращого "економічного та правового становища ніж у кустарів, які працюють на вільний ринок" [13, с.90]. Відтак, враховуючи важливість діяльності кустарів і ремісників для "економічного та політичного оздоровлення містечок, як місця безпосередньої змички міста і села", в березні 1924 р., за вказівкою наради з роботи на селі при губкомі, губстатбюро провело анкетне дослідження стану кустарних промислів і ремесел у регіоні. За місцем праці кустарі розподілилися так: 12418, або 25,98%, осіб працювали в містах і містечках, а 47795, або 74,02%, - на селі.