Розгляд та характеристика особливостей цивілістичного визначення інформації, як об"єкта цивільних прав. Дослідження й аналіз можливості застосування категорії "інформація" на фізичних і юридичних осіб. Ознайомлення зі станом національного законодавства.
Аннотация к работе
Стан законодавства та юридичної науки щодо інформації про особу, як обєкта цивільних правСучасний розвиток прав людини та інформаційні технології надають можливість особі формувати про себе будь-яку інформацію, надавати їй різні режими охорони, поширювати та захищати її. З початку інформація про особу розглядалась як відомості про людину, що не потребують будь-якого захисту. Виникнення цивільних правовідносин у сфері інформації про особу стало можливим завдяки прийняттю Закону України «Про інформацію» (1992 р.), в якому закріплено визначення інформації, її режими (з відкритим та обмеженим доступом), а також розмежовано категорії «інформація» і «документ». Завдяки прийняттю у 2001 році нової редакції Закону України «Про банки і банківську діяльність» було введено поняття «інформація» у визначення банківської таємниці, як інформації щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту [4]. 10 Закону України «Про інформацію» інформація за змістом поділяється на: інформацію про фізичну особу, інформацію довідково-енциклопедичного характеру, інформацію про стан довкілля (екологічна інформація), інформацію про товар (роботу, послугу), науково-технічну інформацію, податкову інформацію, правову інформацію, статистичну інформацію, соціологічну інформацію, інші види інформації.Місце інформації про особу серед обєктів цивільних прав можливо виявити через аналіз місця інформації як загальної категорії.