Дослідження проблем метрології Київської Русі через порівняння речових і писемних даних, а також російських, західних і античних мір. Антропометричний принцип давньоруських мір довжини, поверхні, місткості й ваги. Аналіз концепції Беляєва та Рибакова.
Аннотация к работе
Особливості застосування принципу розумності строку в законодавстві західноєвропейських країн157 йдеться про розгляд справ протягом розумного строку: «Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження в справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. Перебіг строку в справах про цивільні права й обовязки відраховується з моменту відкриття провадження в справі, а в окремих випадках - і з моменту виникнення права на подання позову до суду. 6 § 1 ЄКПЛ, починається з того часу, коли особі було предявлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді, так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення в справі, або з дня, коли було розпочато досудове слідство. До критеріїв затягування судового розгляду, які призводять до порушення розумного строку, належать невиправдане відкладення й зупинення розгляду у звязку з очікуванням результатів розгляду іншої справи; перерви в судових засіданнях у звязку із затримкою надання чи збору доказів із боку держави; затримки з вини канцелярії суду або інших адміністративних органів; відстрочки, повязані з передачею справ з одного суду до іншого; затримки, повязані з доведенням рішень суду до відома сторін, а також із підготовкою й проведенням перегляду справ. Практика ЄСПЛ звертає увагу на ті аспекти кримінальної процесуальної діяльності, які варто враховувати під час оцінки дій органів, що ведуть кримінальне провадження, а саме: своєчасність призначення справи до розгляду; проведення судового розгляду в призначений строк; повторювану заміну суддів; тривалі строки виготовлення мотивованого судового рішення або протоколу судового засідання та направлення його сторонам чи ознайомлення з ними; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обовязків, у тому числі з попередження осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання; повноту й своєчасність прийняття суддею заходів щодо учасників процесу та інших осіб, спрямованих на недопущення їх процесуальної несумлінності й процесуальної формалістики в справі; контроль судді за строками проведення експертизи, накладенням штрафів; відстрочення, що виникають із вини судової канцелярії або інших адміністративних органів, тощо.Таким чином, законодавство країн ЄС визначає особливості поняття «розумний строк» за допомогою таких критеріїв, як ступінь складності справи, поведінка заявника, поведінка державних органів, вагомість питань для заявника.