Профілактика вітамінної недостатності у школярів на підставі вивчення клінічних ознак недостатності вітамінів, стану їх розумової та фізичної працездатності і вмісту ретинолу, токоферолу, ціанокобаламіну, аскорбінової і фолієвої кислоти у сироватці крові.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТАН ВІТАМІННОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇВітамінна недостатність вплинула на загальну резистентність організму, на фізичну, розумову працездатність, стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи та мікробіоценоз кишечнику. Навесні відзначено зниження розумової та фізичної працездатності, підвищення загальної захворюваності, порушення рівноваги вегетативної регуляції серцево-судинної системи та негативні зміни в мікрофлорі кишечнику. Доведено, що подовжене застосування препарату значно зменшує кількість клінічних ознак вітамінної недостатності, покращує вітамінну забезпеченість і загальний стан школярів, фізичну та розумову працездатність, підвищує їх резистентність до хвороб, сприяє рівновазі вегетативної регуляції серцево-судинної системи та поліпшенню мікробного пейзажу кишок. Доказано, что продолжительное применение препарата значительно уменьшает количество клинических проявлений витаминной недостаточности, улучшает витаминную обеспеченность и общее состояние школьников, физическую и умственную работоспособность, повышает их резистентность к заболеваниям, способствует равновесию вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы и улучшению состава микробного пейзажа кишечника. It has been established that the long term therapy with this remedy substantially reduces the number of clinic symptoms of vitamin deficiency, improves the provision with vitamins and the common status of schoolchildren, increases their physical and intellectual capacity, their resistance to diseases, restores the balance of the vegetative regulation of cardiovascular system, and improves the microbe scenery in the intestine.Цьому сприяє й формування хронічної полігіповітамінної недостатності, адже проблема вітамінної забезпеченості у дітей в сучасних умовах набула великої актуальності, в звязку із значною розповсюдженістю гіповітамінозів серед дітей шкільного віку, що не мають тенденції до зниження. Вітамінотерапія знайшла широку розповсюдженість і в педіатричній практиці (Антипкин Ю.Г., Омельченко Л.И., Отт В.Д. и соавт., 1997, Шабалов Н.П., Маркова И.В., 1993).Приймаючи до уваги, що фактичне харчування, яке традиційно склалося, не задовольняє потреби дітей у вітамінах (Кульчицкая В.П., Карповец П.М. и соавт., 1998), і питанням організації харчування школярів, постійному забезпеченню їх раціонів достатньою кількістю вітамінів приділяється недостатня увага, актуальним лишається пошук нових шляхів оптимізації вітамінної забезпеченості дітей шкільного віку. Розробити ефективний метод профілактики вітамінної недостатності у школярів на підставі вивчення клінічних ознак недостатності вітамінів, стану їх розумової та фізичної працездатності і вмісту ретинолу, ?-каротину, токоферолу, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти у сироватці крові. Вивчити фактичне харчування школярів в осінній та весняний період з урахуванням середньодобового споживання: а) білків, жирів, вуглеводів; б) вітамінів: ретинолу, токоферолу, тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти; в)основних мікроелементів: кальцію, фосфору, магнію, заліза. Вивчити у школярів динаміку вмісту в сироватці крові ретинолу, токоферолу, ?-каротину, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти.При визначенні стану здоровя клініко-лабораторне обстеження школярів передбачало вивчення функціонального стану органів та систем, резистентності та реактивності організму дітей, рівню (за індексом Кеттлє) та гармонійності фізичного та нервово-психічного розвитку, наявності хронічної (в тому числі вродженої) патології. Приділяли особливу увагу клініко-медичним оглядам дітей вузькими спеціалістами (окулістом, невропатологом, отолярингологом, ортопедом, ендокринологом) та клініко-лабораторному обстеженню дітей, яке включало клінічний аналіз крові та сечі, копрограму, вимірювання артеріального тиску, біохімічний аналіз крові (протеїнограма, сіалові кислоти, сіромукоїди, С-реактивний білок, антистрептолізин, білірубін, АСТ, АЛТ, тимолова проба); рентгенологічне (грудної клітини) та ультразвукове дослідження (серця, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, сечового міхура); електро-, фонокардіографію, кардіоінтервалографію. У 700 школярів вивчали захворюваність, у 358 - клінічні симптоми вітамінної недостатності, у 333 - фізичний розвиток, у 200 - розумову працездатність, у 180 - фізичну працездатність, у 160 - фактичне харчування та вегетативну регуляцію серцево-судинної системи, у 130 - вітамінну забезпеченість, у 60 - мікрофлору кишечнику. Перше клінічне обстеження школярів проводилось восени, до початку профілактичної дотації полівітамінного препарату “Ундевіт”, друге - весною, після 200-денної вітамінізації (по 1 драже через день дітям у віці 7-10 років, старшим - по 1 драже щоденно).