Клінічні особливості, перебіг найбільш поширених гострих інфекційних уражень нервової системи у дітей. Зміни параметрів церебральної гемодинаміки, визначення їх значення у патогенезі гострих інфекційних уражень центральної нервової системи у дітей.
Аннотация к работе
Академія медичних наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Крамарєв Сергій Олександрович, Національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Руденко Антоніна Олексіївна, завідувач відділу нейроінфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології (Київська медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться “17” березня 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціальної вченої ради Д 26.614.01 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім.Незважаючи на значний прогрес у вивченні питань етіології, клініки інфекційних уражень центральної нервової системи, вивчення патогенезу та удосконалення методів діагностики й лікування цієї патології і на сьогодні вона залишається нагальною проблемою (Крамарєв С.О., 1999; Felter R., 2002; Богадельников И.В., 2002; M. van der Flier, 2003; Чернишова Л.І., 2003). Усе вищевикладене дозволило вибрати напрям досліджень, який стосується вивчення патогенетичної ролі мозкової гемодинаміки при інфекційних ураженнях центральної нервової системи у дітей та розробки оптимальних методів їх патогенетичної терапії. Мета роботи - удосконалити діагностику порушень мозкового кровотоку і патогенетичну терапію гострих інфекційних уражень центральної нервової системи у дітей на основі вивчення стану церебральної гемодинаміки та визначення її патогенетичного значення. Оцінити можливі зміни параметрів церебральної гемодинаміки для визначення їх значення у патогенезі гострих інфекційних уражень центральної нервової системи у дітей. У дітей з гострими інфекційними ураженнями центральної нервової системи залежно від рівня церебральної перфузії на момент надходження до стаціонару було виділено три варіанти церебрального кровообігу: знижена перфузія (варіант І), нормальна (варіант ІІ) та збільшена перфузія (варіант ІІІ).Під наглядом знаходилисяь 193 хворі дитини з гострими інфекційними ураженнями нервової системи різної етіології: 129 дітей, хворих на гнійні менінгіти, 36 - із серозними менінгітами, 28 хворих з енцефалітами різної етіології, які були госпіталізовані до Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні протягом 2000 - 2004 року. Мозкова перфузія, яку характеризує показник Vm(ACM), під час надходження до стаціонару у 37 (19,2%) пацієнтів була знижена, у 21 (10,9%) - збільшена і у 135 (69,9%) дітей цей показник знаходився у межах норми (табл. Залежно від змін мозкового кровотоку (за показником Vm(ACM)) на час надходження до стаціонару всіх пацієнтів з гострими нейроінфекціями було згруповано у три групи: Vm(ACM)0,91 м/с - варіант ІІІ зі збільшеним вихідним рівнем мозкового кровотоку. Варіант зі зниженим вихідним рівнем мозкової перфузії виявили у 37 (19,2%) пацієнтів (35 хворих на гнійний менінгіт, 2 - з енцефалітами), з нормальною перфузією - 135 (69,9%) дітей (89 хворих на гнійний менінгіт, 27 - з серозними менінгітами, 19 - з енцефалітами), зі збільшеною перфузією - 21 (10,9%) хворий (5 - з гнійними менінгітами, 9 - серозними менінгітами, 7 - енцефалітами) (табл. Коефіцієнт Vm(ACM)/Vm(ICA) був знижений у групі з варіантом І, що може свідчити про певну тенденцію до дилатації АСМ (p<0,05); у групі зі збільшеним вихідним рівнем мозкового кровотоку (варіант ІІІ) він був підвищений (p<0,05), що характеризує тенденцію до звуження АСМ.Таким чином, у роботі вирішено актуальне науково-медичне завдання - поліпшена діагностика порушень мозкової гемодинаміки при гострих нейроінфекціях у дітей на основі вивчення показників кровотоку в магістральних церебральних артеріях, визначено основні варіанти змін мозкового кровотоку, їх прогностичне значення, оцінено можливість запобігання ішемічного ушкодження нервової системи на підставі ранньої діагностики геодинамічних порушень, застосування вазоактивних препаратів. В етіологічній структурі серозних менінгітів домінує паротитна інфекція (19,5%), ентеровірусна етіологія визначається у 11,1% пацієнтів, аденовірусна - у 5,6% хворих, парагрипозна - у 5,6%, краснушна - у 2,8%, у 55,6% хворих збудник не встановлено. Варіант зі зниженим вихідним рівнем мозкової перфузії асоціюється з високою частотою неврологічних ускладнень, значною тривалістю змін мозкового кровотоку. Варіант зі збільшеним вихідним рівнем мозкової перфузії спостерігається у хворих з неускладненим перебігом, сприятливим прогнозом захворювання і характеризується відносно швидкою нормалізацією показників церебральної гемодинаміки. За варіанту з нормальним вихідним рівнем мозкової перфузії також відбувається нормалізація показників церебральної гемодинаміки, захворювання має сприятливий прогноз, проте у частини хворих спостерігаються ускладнення збоку ЦНС.