Стан та продуктивність штучних насаджень сосни звичайної, створених на староорних землях Центрального Полісся - Автореферат

бесплатно 0
4.5 205
Вивчення проблем формування біологічно стійких та високопродуктивних соснових насаджень, які створені на староорних землях, впливу початкового складу насаджень на ураження культур сосни шкідниками та збудниками хвороб, на ріст та збереженість саджанців.


Аннотация к работе
Стан та продуктивність штучних насаджень сосни звичайної, створених на староорних землях Центрального ПоліссяОфіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Кузнецов Сергій Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри ландшафтної архітектури і садово-паркового будівництва доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шлапак Володимир Петрович, Національний дендрологічний парк “Софіївка” НАН України, заступник директора з наукової роботи З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Запропоновано оптимальні способи створення культур на староорних землях. Вивчено вплив початкового складу майбутніх насаджень, створених на староорних землях, на ураження культур сосни звичайної шкідниками та збудниками хвороб. Вивчено вплив строків догляду за грунтом, їх інтенсивність на ріст та збереженість саджанців сосни звичайної у молодому віці.Питання створення культур на староорних землях постало особливо гостро в кінці ХХ століття, коли виникла проблема існування великої кількостї земель, які раніше використовувались у сільському господарстві (пустирища), а також масового всихання культур у молодому віці (20-35 років), створених на землях, що вийшли з сільськогосподарського користування. Метою роботи є визначити комплекс факторів, які впливають на стан сосни в культурах, створених на староорних землях, з метою одержання біологічно стійких та високопродуктивних лісових насаджень а також на водний режим хвої та вміст поживних речовин у ній, фізико-хімічні властивості ґрунту, стан інтенсивності росту за висотою, стійкість проти збудників хвороб і шкідників та інші чинники, які впливають на стан і ріст культур на староорних землях. Основними методами дослідження були: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ і для визначення різних параметричних показників дерев сосни і насаджень сосни звичайної у процесі їх росту і розвитку; фізіолого-біохімічні - для вивчення основних фізіологічних процесів і визначення вмісту поживних речовин у рослині; ґрунтових аналізів - для визначення фізико-хімічних властивостей ґрунту; математичної статистики - для обробки експериментальних даних. З метою створення стійких насаджень на староорних грунтах необхідно швидко відновлювати вирубки в сосновому господарстві на піщаних грунтах і при облісенні пустирів вводити до складу культур для сосни - березу пухнасту, сосну Банкса, тополю бальзамічну і лавролисту (Стопкань В.В., Лавриненко Д.Д., Похітон П.П., 1954; Лавриненко Д.Д., 1960; Корецький Г.С., 1967), корені яких здатні долати опір з боку грунтової маси (Висоцький Г.М., 1908, 1911), а також штучно відновлювати глибинну ризосферу в пісках створенням вертикальних кротовин, заповнюючи їх вологоємким матеріалом: торфом, компостом, бурим вугіллям, деревними опилками (Логвиненко І.І., 1970, 1971); вирощувати культури сосни на староорних землях до стадії жердняка в густих (12-15 тис. дерев на гектарі) насадженнях (Тольський А.П., 1913; Морозов Г.М., 1950; Жилкин Б.Д., 1955; Погребняк П.С., 1955; Калінін М.З., 1975; Падій М.М., 1993; Гордієнко М.І., Падій М.М., Цилюрик А.В., 1995). Інтенсивність транспірації протягом року була найвищою о 14 год у 16-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в 16-річних культурах, створених на староорних землях, була нижчою (на 0,3 г/г звіжозірваних гілок за годину) порівняно з контролем, оскільки культури мали більш вищу повноту.Молоді культури, створені на землях, які вишли з сільськогосподарського користування, у стадії приживлювання ростуть краще, ніж такі ж культури створені на лісових землях, за рахунок щорічного розпушування 30-ти сантиметрового шару ґрунту. При створенні чистих культур сосни звичайної на староорних землях (за типом умов місцезростання свіжий субір) доцільно до 15-20-річного віку (залежно від густоти посадки) не проводити рубок догляду, щоб не створювати сприятливих умов для ураження дерев шкідниками. Це поліпшить біологічну стійкість деревостану та значно збільшить приріст деревини, оскільки землі, на яких створені дані насадження, виснажені і в культурах у 15-20-річному віці починається дегресія, вони заселяються підкоровим клопом та уражуються кореневою губкою. Для запобігання ушкодженнюя коріння культур сосни звичайної личинками хрущів потрібно: перед садінням проводити заходи боротьби з ним (обприскувати площу різними інсектицидами); при садінні вмочувати коріння саджанців в розчини інсектицидів проти хрущів; для швидшого змикання культур і створення середовища, непридатного для життєдіяльності і розмноження личинок пластинчатовусих, необхідно створювати густі культури, які в подальшому коригуватимуться рубками догляду. Інтенсивність транспірації протягом року була найвищою у 14-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в 15-річних, створених на староорних землях була нижчою, бо 15-річні культури, мали вищу повноту.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?