Аналіз рівня і динаміки показників виробництва картоплі у господарствах різних організаційно-правових форм. Розробка системи економічних заходів підвищення картоплярства через укрупнення виробництва, переведення галузі на інноваційно-індустріальну основу.
Аннотация к работе
Львівський національний аграрний університетУ дисертаційній роботі розглянуто теоретичні засади розвитку картоплярства та удосконалено методичні підходи до визначення показників ефективності виробництва картоплі у різних категоріях господарств. Здійснено аналіз рівня та динаміки показників виробництва картоплі у господарствах різних організаційно-правових форм, зясовано масштаби та причини структурних змін у розміщенні картоплярства. На основі даних офіційної статистичної звітності та результатів соціологічного опитування визначено показники економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. В диссертационной работе рассмотрены теоретические основы развития картофелеводства и усовершенствованы методические подходы к определению показателей производства картофеля в хозяйствах разных категорий. Проведен анализ уровня и динамики показателей производства картофеля в хозяйствах различных организационно-правовых форм, определены масштабы и причины структурных изменений в размещении картофелеводства.Основні площі під культурою в Україні зосереджені в господарствах населення, які забезпечують понад 98% загального обсягу її виробництва. Враховуючи стабільність попиту на картоплю та продукти її переробки, загострення продовольчої проблеми у світі та необхідність економії суспільної праці, цілком актуальною є розробка організаційно-економічних заходів для подолання кризи в галузі і переведення її на інноваційний шлях розвитку. Деградація галузі і набуття нею ознак переважно натурального виробництва, відсутність достатньої інформації про результати її функціонування формують низьку наукову привабливість картоплярства і спонукають дослідників зосереджуватися на перспективніших галузях. Загальні питання розвитку картоплярства, а також проблеми організації ефективного виробництва та збуту картоплі сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення досліджують Ю. Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні соціально-економічних умов та результатів виробництва картоплі різними господарюючими субєктами та обґрунтуванні напрямів і перспективних параметрів розвитку картоплярства в досліджуваному регіоні.Зосередження виробництва картоплі у господарствах населення призвело до недотримання технології та виродження сортів, неефективного використання ресурсів і, як наслідок, - до зниження урожайності та продуктивності праці, погіршення якості продукції та її конкурентоспроможності. Соціальну ефективність картоплярства характеризують: рівень забезпечення продовольчих потреб населення продукцією галузі; рівень оплати праці та її частка у структурі собівартості картоплі; частка доходів від реалізації продукції у загальній сумі доходів; екологічну - обсяг виробництва екологічно чистої продукції, рівень забруднення навколишнього середовища хімічними сполуками і збереження родючості ґрунту; структурну - динаміка індексу структурних зрушень, за якої забезпечується зростання показників технологічної та економічної ефективності та не погіршуються природна родючість та енергетичний баланс ґрунту; технологічну - зростання рівня урожайності картоплі. У 2007 р. картоплю зібрали з площі 94 тис. га, що на 11,3% менше порівняно з 2000 р., проте це не позначилося на обсязі її виробництва. Зясовано, що рівень споживання картоплі практично не залежить від рівня доходів і обсягу споживання інших продуктів, що зумовлено певними традиціями харчування населення. Аналіз економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах Львівської області показав, що зростання урожайності й цін на картоплю паралельно супроводжувалося високими темпами зростання витрат на її виробництво та реалізацію (таб.Картопля та продукти її переробки впродовж кількох століть складають основу харчового раціону населення нашої країни. Дієтичні властивості, відносна невибагливість до ґрунтово-кліматичних та агротехнічних умов, наявність стійких навичок населення щодо вирощування картоплі дають підстави для висновку, що її значення в продовольчому забезпеченні не зменшиться навіть за подальшого урізноманітнення видів продуктів харчування на ринку. У натуральних особистих селянських господарствах ефективність картоплярства проявляється через єдиний соціальний ефект, який виражається ступенем задоволення потреб господарюючої сімї в картоплі. Проведене автором вибіркове обстеження господарств населення показало, що важливим чинником ефективності картоплярства є кількість працездатних осіб у господарстві. Господарства з 3-4 працездатними членами родини забезпечують товарний чи напівтоварний характер виробництва, а господарства, які складаються лише з пенсіонерів, мають найнижчі показники врожайності картоплі, не проводять сортооновлення, орієнтовані переважно на ручний спосіб виконання технологічних операцій.