Історико-економічні етапи розвитку господарств населення, вітчизняний і зарубіжний досвід. Сучасний рівень розвитку кооперації господарств населення. Проект типового договору щодо реалізації молока із господарств населення молокопереробним підприємствам.
Аннотация к работе
Луганський національний аграрний університет 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Муковоз Володимир Олександрович, Харківський національний аграрний університет ім.Нестабільність в суспільному сільськогосподарському виробництві, зростання безробіття на селі, зниження реальних доходів селян, несвоєчасна виплата заробітної плати, спонукають розвиток господарств населення, що вимагає дослідження сучасного стану, проблем їх розвитку та подальших перспектив в аграрному секторі. В Харківській області станом на 01.01.2007 р. нараховувалось 219,5 тисяч господарств населення, що постійно розташовані на території рад на площі сільськогосподарських угідь понад 371,7 тис. га. В 2006 р. в області господарствами населення вироблено близько 57,8% валової продукції сільського господарства, в тому числі рослинництва - 57,4 і тваринництва - 58,2%, що дає можливість говорити про їх вагоме місце у структурі сільськогосподарського виробництва. Багато авторів присвятили свої наукові праці саме вивченню проблем розвитку та функціонування господарств населення. У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз соціально-економічного стану господарств населення); соціологічний (анкетування власників господарств населення); економіко-статистичний (кореляційні залежності, кластерний аналіз); економіко-математичний метод (для розвязання задачі оптимізації виробництва в господарствах населення), порівняльний і графічний (порівняння соціально-економічних показників господарств населення по роках).У першому розділі „Науково-теоретичні основи функціонування і розвитку господарств населення” розглядаються історико-економічний розвиток та сучасні погляди на соціально-економічну сутність і особливості функціонування господарств населення як форми господарювання в загальній системі продовольчого забезпечення населення в Україні, а також зарубіжний досвід розвитку індивідуального сектора в сільськогосподарському виробництві. Одні вчені вважають, що господарства населення повинні трансформуватися у фермерські господарства, інші - виступають тільки за великотоварне виробництво, треті - за збереження та державну підтримку господарств населення. Господарства населення, як форма організації виробництва, є в багатьох країнах але вона має суттєві відмінності як у назві, так і по суті. У другому розділі “Стан і тенденції розвитку господарств населення в Харківській області” досліджено сучасний стан розвитку, ресурсний потенціал господарств населення та їх роль у формуванні забезпечення області продовольством. У господарствах населення зосереджено виробництво найбільш трудомістких видів продукції: картоплі, овочів і фруктів, питома вага яких в загальному обласному виробництві у 2006 р. склала відповідно 99,79%; 96,67 і 71,6%.Господарства населення як явище існувало в різні епохи і завжди слугувало додатковим джерелом доходів господаря і членів його родини. Період існування господарств населення з 30-х років ХХ століття в історії України можна поділити на декілька етапів: 1933-1960 рр. - становлення господарств населення; 1961-1970 рр. - згортання діяльності господарств населення; 1971-1990 рр. - перегляд політики щодо розвитку господарств населення, розширення інтеграції та кооперації між суспільним та особистим сектором; 1991 - по цей час - підвищення рівня ролі і значення господарств населення в період кризи сільського господарства. В кожній країні існують свої критерії, за якими ті чи інші господарства відносять до господарств населення. Господарство населення - це форма дрібнотоварного виробництва громадян, що мають сільськогосподарський виробничий профіль (використовують землю як виробничий ресурс для ведення особистого селянського господарства, колективного садівництва і городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного виробництва; переважно сімейну форму організації праці; не мають статусу юридичної особи), самостійно розпоряджаються виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів. Вивчення впливу окремих факторних показників на результати виробництва в господарствах населення сільських рад Зміївського району Харківської області методом кластерного аналізу, показало, що в дрібних господарствах не завжди чітко простежується залежність, яка властива крупному виробництву, зокрема результатів виробництва (виробництво і реалізація молока та мяса) від чисельності поголівя (ВРХ та свиней) та забезпеченості їх власними кормами (сіном та зерном) та інше.