Узагальнення теоретичних засад аграрної іпотеки, визначення перспектив і шляхів її розвитку, розробка практичних рекомендацій щодо посилення її ролі в активізації фінансування в Україні. Дослідження адаптації іноземного досвіду до вітчизняних умов.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана на кафедрі банківської справи Національного аграрного університету. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кручок Степан Іванович, Національний аграрний університет, доцент кафедри фінансів. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН, Заслужений діяч науки і техніки України Саблук Петро Трохимович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, директор;В контексті економічного розвитку України та її інтеграції у світове господарство особливої актуальності набуває розбудова аграрного сектору, проблема браку фінансових ресурсів якого може бути вирішена шляхом розвитку аграрної іпотеки в Україні. Іпотека є основою іпотечного кредитування, рівень розвитку якого в Україні залишається недостатнім, оскільки частка сукупного обсягу портфеля іпотечних кредитів у ВВП становить лише 8-10%, у країнах Західної Європи цей показник перевищує 30%, а в США - 40%. В Україні успішність вирішення накопичених проблем аграрної іпотеки залежить від багатьох факторів, серед яких варто виокремити розбудову інституційної складової аграрної іпотеки, впровадження фінансових інструментів аграрного іпотечного ринку, вдосконалення нормативно-правового забезпечення, що неможливо без опрацювання досвіду розвинених країн. Ґрунтовні дослідження, проведені цими вченими, заслуговують на увагу та є цінними для визначення перспектив і шляхів розвитку аграрної іпотеки в Україні. Для вирішення поставлених у дисертації завдань використовувалися методи: логіко-історичний - у частині дослідження історичних етапів становлення аграрної іпотеки та зясування її соціально-економічної природи; наукового абстрагування - для визначення сутності іпотеки, її складових елементів, дослідження інституційного забезпечення іпотеки у розвинених країнах, розкриття сутності та природи іпотечних ризиків; статистичний - для оцінки економічних передумов розвитку аграрної іпотеки; системного аналізу - для дослідження стану іпотечного кредитування в Україні; порівняння - для визначення вартості сільськогосподарських угідь у Чернігівський, Київській та Херсонській областях; економіко-математичний - для встановлення величини коефіцієнта LTV для аграрного сектору; наукового обґрунтування та узагальнення - для визначення напрямів удосконалення аграрної іпотеки в Україні з позиції управління ризиками.У першому розділі “Теоретичні та методичні засади розвитку аграрної іпотеки в Україні” досліджено сутність поняття “іпотека”, визначено передумови розвитку іпотеки в Україні. Обгрунтовано наступне: «іпотека» - це використання нерухомого майна для забезпечення зобовязання, а також право іпотекоутримувача на вимогу звернення стягнення на дане майно у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання переважно перед іншими кредиторами цього боржника на підставі законодавства, іпотечної угоди та (або) рішення суду; предмет іпотеки протягом іпотечних відносин залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. До першої віднесено - темпи економічного зростання, стабільність національної грошової одиниці, відсоткові ставки, рівень інфляції, перелік фінансових інструментів іпотеки, що використовуються на практиці; до другої - соціально-політичні, правові передумови, а також наявність ефективної мережі обслуговуючих іпотечний процес інститутів та фінансово-кредитних установ, що здійснюють іпотечне кредитування. У дисертації наведено фактори, які стримують розвиток аграрної іпотеки, а саме: відсутність комплексної державної програми розвитку ринку аграрної іпотеки в Україні; дія мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення; недосконалість діючого іпотечного законодавства; відсутність державних і приватних, спеціалізованих та універсальних інституційних інвесторів; обмеженість розмірів бюджетних ресурсів, які б могли бути використані для підтримки розвитку системи іпотечного кредитування аграрного сектору економіки; високий ризик відсоткової ставки при довгостроковому кредитуванні, оскільки зобовязання банківської системи в основному сконцентровані в короткострокових пасивах; високий кредитний ризик через невизначеність реалізації прав кредитора; низький рівень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в Україні зумовлює порівняно невисоку вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення за винятком земель, розташованих поблизу великих міст; партцеляризація землі (в Україні виділено близько 7 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення, середній розмір яких дорівнює 4 га), яка обмежує можливості щодо отримання необхідної кількості довгострокових фінансових ресурсів аграрними товаровиробниками.