Проблема страху як інструменту керування в системі побудови соціально-правових відносин. Вплив страху на організацію професійної діяльності суб’єктів правоохоронної діяльності. Методи підвищення емоційної стійкості до дії професійних стресових факторів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукАктуальність вивчення проблеми страху та його ролі в організації правоохоронної діяльності визначається тим, що в залежності від інтенсивності переживання страху істотно змінюються психічна діяльність індивіда і, насамперед, самооцінка реальної ситуації. Це особливо важливо враховувати в тих видах професійної діяльності, де правильність ухвалення рішення визначається збереженням життя як того, хто приймав це рішення, так і тих, на кого поширюється це рішення. Правоохоронна діяльність працівника ОВС повязана із систематичним ризиком для життя і є однією з найбільш “життєнебезпечних” професій, що вимагає вивчення цього питання стосовно до вирішення задач професійного добору і професійної підготовки. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Національного університету внутрішніх справ із реалізації “Комплексного плану поліпшення роботи і подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000 - 2003 роки”; п. Мета дослідження - на основі вивчення та аналізу сучасних підходів щодо розкриття поняття страху в наукових дослідженнях визначити обєктивні та субєктивні показники впливу стану страху на ефективність професійної діяльності та використання цих показників для оцінювання професійної придатності до діяльності в системі ОВС.У вступі обґрунтована необхідність досліджень, які спрямовані на вивчення психологічного стану страху і його ролі в професійній діяльності, бо в залежності від інтенсивності переживання страху істотно змінюються психічна діяльність особистості і її оцінка реальної ситуації. Перший розділ дисертації присвячений дослідженню сучасного стану вивчення проблеми страху та його ролі в організації поведінки як окремої людини, так і взаємообумовленої поведінки в групі, а також як інструмента управління в системі побудови соціально-правових відносин, і містить: огляд проблеми емоційного стану страху в юридичній психології, де розглядається питання колективного переживання небезпеки, яка зумовлює необхідність побудови структур внутрішнього та зовнішнього забезпечення збереження встановлених суспільних норм права; Страх є емоція переживання, якою субєкт забезпечує адаптивну поведінку, спрямовану на досягнення безпеки у побудові взаємообумовлених суспільних відносин. У свою чергу, як емоційний стан, страх має кількісне вираження і виступає базовою характеристикою у відображенні якісних параметрів поведінки людини, тим самим здобуває виняткову множинність свого прояву. У силу цього страх використовується як інструмент керування поведінкою у системі соціальних відносин, визначених нормативно-правовими актами.Обґрунтованість такого вибору визначається тим, що Таїландський бокс може бути розглянутий як найбільш наближена ігрова модель, що відображає специфіку досліджуваної професійної діяльності. Наявність постійної небезпеки зазнати фізичного болю є визначальним чинником поведінки спортсмена в період ведення бою. Як міра “страху” широке використання знаходять методики оцінки тривожності. У ряді випадків в описі проведеного бою вказувалася поява почуття невпевненості і страху в протистоянні супротивнику, яке зникало при вдалому проведенні серії прийомів і досягненні успіху на певному проміжку ведення бою. Обєктивна методика оцінки поведінки здійснювалася на підставі обробки поведінки індивіда в його узагальненій дії “уникання - досягання” під час проведення бою і реєстрації фізіологічних показників.У дисертації наведене теоретичне удосконалення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття професійного страху як якісної характеристики, яка полягає у передчутті небезпеки та дозволяє попереджувати можливі помилки; встановленні основних психологічних характеристик впливу страху на професійну поведінку правоохоронця; розробці й апробації обєктивного методу виміру страху. Сила його прояву відображає міру відповідності щодо умов середовища і визначається поточним станом, рівнем підготовленості та індивідуальною схильністю до конкретного середовища. Якісна характеристика страху в системі його відображення “урівноваженість - можливість розвязання” може бути представлена як: страх утратити можливе; страх утратити досягнуте; страх не зберегти залишок; страх не повернути втрачене, що визначає такі форми поведінки, як: агресія через страх, покірність, миролюбна поведінка, активний захист. Використання реакції “уникання - досягання” із застосуванням положень теорії індивідуальної норми дозволяє відобразити динаміку зміни упевненості індивіда у своїй поведінці в агресивному середовищі. Із результатів проведених досліджень випливає, що тільки при певній якісній характеристиці прояву “страху” відмічається професійна придатність для успішної роботи в агресивному середовищі, що є показником професійної придатності до роботи в цих умовах.