Запровадження патогенетично обґрунтованих лікувально-профілактичних комплексів, спрямованих на корекцію найбільш вагомих факторів ризику формування та прогресування захворювань. Рівень стоматологічного здоров’я дітей з хронічними вірусними гепатитами.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Науковий керівник доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Інститут стоматології, кафедра стоматології дитячого віку, завідувач стоматологічний вірусний гепатит Офіційні опоненти: кандидат медичних наук, доцент Волосовець Тетяна Миколаївна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Інститут стоматології, кафедра стоматології, доцент; З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.Зниження загального рівня здоровя дитячого населення України за рахунок високої питомої ваги хронічних захворювань (Антипкін Ю. Г., 2003) зумовлює значну увагу дослідників до визначення факторів ризику, що взаємно негативно впливають на стан загального та стоматологічного здоровя. Вказані патогенетичні порушення є підґрунтям для виникнення і прогресування уражень твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота і, таким чином, негативно впливають на стан як загального, так і стоматологічного здоровя дитини (Деньга О. В., 2000; Лепилин А. В., 2003; Чумакова Ю. Г., 2007). Обстеження окремих контингентів населення України із застосуванням найпростіших методів свідчить, що маркери цієї інфекції є у 1-4 % населення (Возіанова Ж. І., Корчинський М. Ч., 2002), однак, достовірно цей показник встановити складно внаслідок відсутності реєстрації етіологічної структури ХВГ у дітей і дорослих (Крамарев С. О., 2006). Вивчити стан мікробіологічної та імунологічної ланок колонізаційної резистентності порожнини рота у дітей з ХВГ як фактора ризику стоматологічного здоровя. На підставі аналізу результатів клініко-лабораторного дослідження обґрунтований та розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що сприяє відновленню властивостей ротової рідини, стану колонізаційної резистентності порожнини рота, дезінтоксикації та зменшенню виразності клінічних проявів стоматологічних захворювань та спрямований на зниження впливу факторів ризику і підвищення рівня стоматологічного здоровя.У всіх обстежених дітей визначали наявність факторів ризику формування захворювань твердих тканин зубів, пародонта та слизових оболонок порожнини рота (СОПР), зубо-щелепних аномалій, з подальшим ранжуванням їх значимості та визначенням маркерів і індикаторів ризику стоматологічного здоровя. Дітям ОЛГ та КЛГ здійснювали обовязкові лікувально-профілактичні заходи: навчання та контроль дотримання навичок гігієнічного догляду за порожниною рота; індивідуальний вибір засобів догляду за порожниною рота з урахуванням вікових особливостей; герметизацію фісур згідно з віковими показаннями; санацію порожнини рота („Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю „дитяча терапевтична стоматологія”, затвердженого Наказом МОЗ України від 31.08.2004 року № 435). У дітей віком 3-6 років (2,33±0,06 зуба) та 7-10 років (4,24±0,13 зуба) інтенсивність карієсу зубів не відрізняється від показників здорових дітей (2,27±0,12 зуба; 3,95±0,26 зуба відповідно; р>0,05). Стан гігієни порожнини рота у дітей з ХВГ, оцінений з використанням гігієнічних індексів Гріна-Вермільона (1,17±0,06 балів) та Федорова-Володкіної (1,89±0,08 балів), був достовірно гірший, ніж у здорових дітей (0,85±0,02 бали та 1,66±0,07 бали відповідно; р<0,05) за рахунок зниження з віком рівня гігієни у дітей з ХВГ 11-14 (1,42±0,15 бали; 2,25±0,10 бали) та 15-18 років (1,31±0,10 бали; 2,22±0,10 бали), порівняно зі здоровими дітьми аналогічного віку (р<0,05). Показники індексу ПМА у дітей віком 6-10 років у дітей з ХВГ вірогідно не відрізнялись від здорових дітей (р>0,05), а у групах дітей з ХВГ віком 11-14 та 15-18 років (18,45±0,65 % та 33,3±0,85 %) достовірно перевищували показники здорових (15,9±0,90 % та 12,7±0,59,%; р<0,05).У дітей, хворих на ХВГ, формується комплекс факторів ризику стоматологічного здоровя за рахунок обтяженості анте-, інтра-та постанального анамнезу; наявності загальносоматичних захворювань (1,59 нозологічні форми на дитину); впливу синдромів хронічної інтоксикації (80,0±3,66 %) та диспепсії (75,0±3,96 %), астеноневротичного (75,0±3,96 %) та больового (68,33±4,26) синдромів. Вплив факторів ризику та стоматологічна захворюваність збільшуються з віком дитини, що підтверджується зниженням показників ІРСЗ з (0,85±0,04) балів в групі дітей 3-6 років до (0,59±0,01) балів у дітей 15-18 років. Зміни властивостей ротової рідини у дітей з ХВГ проявляються зниженням буферної здатності (50,0±4,57 %; р<0,05), природного та стимульованого РН (40,0±4,47 %, р<0,05; 30,0±4,19; р<0,05) та підвищенням вмісту іонізованого кальцію (1,66±0,08 ммоль/л; р<0,05) та вказують на наявність карієсогенної ситуації в порожнині рота.