Стан системи гемостазу, центральної та периферичної гемодинаміки у дітей з тяжкими формами найбільш розповсюджених інфекційних хвороб (нейро-, респіраторні та гострі кишкові інфекції) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 340
Клінічні особливості та перебіг тяжких форм інфекційних захворювань у дітей першого року життя. Стан центральної і периферичної гемодинаміки, значення у патогенезі їх тяжких форм. Шляхи вдосконалення патогенетичної терапії, її зміст та значення.


Аннотация к работе
Стан системи гемостазу, центральної та периферичної гемодинаміки у дітей з тяжкими формами найбільш розповсюджених інфекційних хвороб (нейро-, респіраторні та гострі кишкові інфекції)Мають місце дослідження, в яких описані мікроциркуляторні порушення при термінальних станах у дітей з тяжкими формами інфекційних захворювань (Долецкий А.С., 1988; Бєлєбєзєв Г.І., 1992; Гуляєв Д.В. 1992.). І хоча за останнє десятиріччя проведена велика кількість досліджень, спрямованих на вивчення патогенезу тяжких форм інфекційних захворювань, розробка підходів до їх патогенетичного лікування на даний час залишається нагальною проблемою (Богадєльніков І.В., 2001; Георгіянц М.А., 2001; Горєлов А.В., 2002). Наведене вище зумовило вибір напряму досліджень, в якому вивчалася патогенетична роль порушень в системах гемодинаміки, гемостазу та фібринолізу при тяжких формах інфекційних захворювань у дітей та удосконалення їх терапії. Дослідити та оцінити стан центральної і периферичної гемодинаміки, встановити їх значення у патогенезі тяжких форм інфекційних захворювань у дітей першого року життя. Удосконалити патогенетичну терапію тяжких форм інфекційних захворювань у дітей першого року життя.В групу з інфекційними ураженнями нервової системи віднесли 100 (58,82%), хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) з енцефалічними реакціями - 28 (16,48%) дітей. З менінгококовою інфекцією виявили 60 (35,29%) дітей були, із них: з гнійними менінгітами - 25 (14,71%), менінгококкемією 15 (8,82%), менінгококкемією з гнійним менінгітом - 20 (11,76%) хворих, з гнійними менінгітами неменінгококової етіології було 12 дітей: пневмококовим - 9 (5,29%) і кандидозним - 3 (1,76%). До цієї групи увійшли: 10 (9,7%) хворих з тяжкими формами ГКІ, 17 (16,5%) з інфекційними ураженнями нервової системи (4 - з ГРВІ з енцефалітними реакціями, 3 з менінгококкемією, 6 на менінгококовий менінгіт, комбінація гнійного менінгококового менінгіту та менінгококкемії відзначено у 2, у 1 хворого на пневмококовий та у 1 хворого на кандидозний менінгіт). Стан центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою тетраполярної реографії вивчено у 102 дітей з тяжкими формами інфекційних хвороб у дітей першого року життя: 61 (59,8%) дитина з інфекційними ураженнями нервової системи (17 - гострі респіраторні вірусні інфекції ускладнені енцефалічними реакціями, 10 - з менінгококкемією, 15 - з гнійними менінгококовими менінгітами, 12 - з менінгококкемією в комбінації з гнійним менінгітом, 6 - з менінгітом пневмококової етіології та 1 хворий з кандидозним менінгітом), 41 (40,19%) хворий на гострі кишкові інфекції (24 - сальмонельоз, 8 - шигельоз, 7 - ГКІ, викликані умовно-патогенними мікроорганізми та 2 - з невстановленою етіологією гострої кишкової інфекції). Стан центральної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії досліджено у 110 дітей з тяжкими формами інфекційних хвороб віком до першого року життя: 64 дитина з інфекційними ураженнями нервової системи (17 - гострі респіраторні вірусні інфекції ускладнені енцефалічними реакціями, 8 - менінгококкемія, 16 - гнійні менінгококові менінгіти, 13 - менінгококкемія в комбінації з гнійним менінгітом, 6 - менінгіти пневмококової єтіолгіїї та 1 хворий з кандидозним менінгітом), 49 хворих на гострі кишкові інфекції (29 - сальмонельоз, 9 - шигельоз, 9 - ГКІ викликані, умовно-патогенними мікроорганізми та 2 - з невстановленою етіологією гострої кишкової інфекції).При тяжких формах інфекційних хвороб у дітей в 100% випадків відбуваються зміни в показниках центральної та периферичної гемодинаміки, системах гемостазу та фібринолізу. В гострому періоді захворювання у всіх дітей мають місце порушення у зсіджуючій та фібринолітичній системах крові, які проявляються: активацією зсідання крові та пригнічення систем фібринолізу в 57,28% хворих, активацією систем зсідання та фібринолізу в 26,21%, пригніченням систем гемостазу та фібринолітичного потенціалу крові - у 18,1% хворих. У всіх дітей першого року життя з тяжкими формами інфекційних захворювань мають місце зміни в центральній та периферичній гемодинаміці. Застосування внутрішньовенного низькоінтенсивного лазерного опромінювання крові в комплексній терапії у дітей першого року життя з тяжкими формами інфекційних хвороб призводить до прискореної нормалізації показників гемокоагуляційного потенціалу крові та сприяє зменшенню проявів інфекційного токсикозу.

План
Основний зміст роботи
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?