Розробка алгоритму обстеження жінок із цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ). Дослідження анатомічного і функціонального стану маткових труб у інфертильних жінок. Створення системи етіопатогенетичного лікування жінок із ЦМВІ, що страждають безплідністю.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Стан репродуктивної функції у жінок з урогенітальною цитомегаловірусною інфекцієюІнфекції, передані статевим шляхом (особливо вірусної етіології), є вирішальним чинником у порушенні репродуктивної функції жінок, викликаючи хронічні запальні процеси, що приводять до безплідності (В.І. Особливу роль у порушенні репродуктивного здоровя жінок на сьогоднішній день займає ЦМВІ (В.М. Противірусні антитіла виявляються в 50-98% жінок. Розробити на основі отриманих даних науково обґрунтоване етіопатогенетичне лікування жінок із ЦМВІ, що страждають безплідністю. Обєкт дослідження: жінки, що страждають безплідністю, обумовленою наявністю ЦМВІ, здорові жінки з нормальною репродуктивною функцією.При УЗ дослідженні фолікулогенезу в обох групах спостерігались: повна відсутність дозрівання домінантного фолікула (І група - у 10 випадках - 15,9%, у II групі - у 9 випадках-17,3%); ановуляція з неповноцінним дозріванням домінантного фолікула (у I групі це 12 - 19,0% випадків, у II групі - 10 - 19,2% випадків); лютеінізація неовульованого фолікула, що досяг овуляторних розмірів (у I групі - 5 випадків - 7,9%, у II групі - 5 випадків - 9%); лютеінізація неовульованого фолікула, що не досяг овуляторних розмірів (у I групі - 2 випадки - 3,2%, у II групі - 1 випадок - 1,9%). Так, рівень ФСГ на 7 день менструального циклу був достовірно нижче цього показника в контрольній групі (8,2±0,4 ММО/мл) і залежав від тривалості безплідності і ЦМВІ: при тривалості безплідності 1-3 роки (I група - 3,9±0,18 ММО/мл, II група - 4,0±0,16 ММО/мл) - в 2,05 та у 2,1 рази відповідно групам, при безплідності 4-6 років (I група - 2,6±0,12 ММО/мл, II група - 2,5±0,11 ММО/мл) - в 3,15 та у 3,2 рази відповідно, при безплідності 7-9 років (I група - 1,9±0,08 ММО/мл, II група - 2,0±0,04 ММО/мл) - в 4,3 та у 4,0 рази. Рівень ЛГ в інфікованих ЦМВ хворих при тривалості безплідності 4 і більш років був достовірно нижче, ніж у жінок контрольної групи (6,5±0,30 ММО/мл): при безплідності 4-6 років у I групі (2,9±0,13 ММО/мл) - у 1,9 раза, у II групі (2,5±0,11 ММО/мл) - у 2,6 раза; при безплідності 7 - 9 років у I групі (1,8±0,07 ММО/мл) - у 3,6 раза, у II групі (2,0±0,08 ММО/мл) - у 3,2 раза. Однак, він був достовірно нижче, ніж рівень Е2 у контрольній групі (86,2±4,21 пг/мл): при тривалості безплідності 1 - 3 роки (I група - 59,00 пг/мл, II група - 56,00 пг/мл) - в 1,46 та у 1,53 рази відповідно групам; при тривалості безплідності 4 - 6 років (I група - 30,00 пг/мл, II група - 28,00 пг/мл) - в 2,80 та у 3,07 рази відповідно; при тривалості безплідності 7 - 9 років (I група - 27,20 пг/мл, II група - 27,50 пг/мл) - в 3,17 та у 3,13 рази відповідно групам. Так, при безплідності до 3-х років він був нижче в 1,71 та 1,79 рази (I група - 38,20 нмоль/л, II група - 36,40 нмоль/л); від 4-х до 6 років - у 4,29 та 4,66 рази (I група - 15,20 нмоль/л, II група - 14,00 нмоль/л); від 7 до 9 років - у 7,33 та 7,17 рази (I група - 8,90 нмоль/л, II група - 9,10 нмоль/л).ЦМВІ несприятливо впливає на репродуктивне здоровя жінок і сприяє виникненню безплідності внаслідок зміни функції яєчників, гіпофіза, функціональної активності маткових труб і порушення їхньої прохідності. Перебіг ЦМВІ внутрішніх статевих органів жінки характеризується тривалою персистенцією вірусу в каналі шийки матки, реактивацією патологічного процесу, що необхідно враховувати при постановці діагнозу і виборі терапії. У жінок з безплідністю, обумовленою ЦМВІ, відбуваються зміни в центральній і периферичній ланках системи регуляції репродуктивної функції, що проявляється гіперполіменореєю, олігоменореєю, опсоменореєю, альгодісменореєю; порушенням процесів фолікулогенезу, овуляції, зниженням продукції гормонів гіпофіза і яєчників. Використання розробленого комплексного етіопатогенетичного лікування дозволяє нормалізувати менструальну функцію, фолікулогенез, відновити овуляцію, поліпшити анатомо-функціональний стан маткових труб (40,9%), і, в кінцевому підсумку, - домогтися настання вагітності (23,8%). Алгоритм обстеження жінок з безплідністю, обумовленою ЦМВІ, повинен включати на початковому етапі наступні заходи: загальноклінічне дослідження; спеціальне гінекологічне; комплексний інфекційний скринінг на ЦМВ і визначення ступеня активності ЦМВІ (діагностика ДНК ЦМВ - метод ПЛР, визначення специфічних антитіл класу Ig M і Ig G до ЦМВ - ІФА); проведення тестів функціональної діагностики; визначення рівня ФСГ, ЛГ, Е2, П; УЗ-моніторинг фолікулогенезу; вивчення рівня неспецифічного імунологічного захисту організму (?-ІФ); вивчення анатомічного і функціонального стану маткових труб.