Дослідження гормонального дисбалансу, пригнічення всіх стадій сперматогенезу, розвитку оксидативного стресу в органах репродуктивної системи, зниження фертильності як наслідків стресового пригнічення функції репродуктивної системи в самців щурів.
Аннотация к работе
«ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ім. ДАНИЛЕВСЬКОГО АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ НАЩАДКІВ СТРЕСОВАНИХ САМЦІВ ЩУРІВОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Давидов Вадим Вячеславович, Державна установа «Інститут охорони здоровя дітей і підлітків Академії медичних наук України», завідувач лабораторії вікової ендокринології і обміну речовин доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Бондаренко Людмила Олександрівна, Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. Захист відбудеться «25 » червня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.564.01 при Державній установі «Інститут проблем ендокринної патології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім. Експериментально доведено, що стресування шляхом іммобілізації впродовж семи діб пригнічує функцію репродуктивної системи в дорослих самців щурів, що призводить до гормонального дисбалансу, пригніченню всіх стадій сперматогенезу, розвитку оксидативного стресу в органах репродуктивної системи і, як наслідок цього, зниження фертильності. Стресування в пубертаті нащадків обох статей, отриманих від стресованих самців-батьків, призводить у дорослому віці до порушення гормонального стану, що негативно відбивається на функціонуванні репродуктивної системи.Причини, що призводять до пригнічення статевої функції чоловічого організму, зокрема сперматогенезу, дуже різноманітні: несприятлива екологічна ситуація, економічні негаразди, погіршення соціальних умов, стрес (Возіанов О. Ф., 1998; Пенжоян Г. А. та співавт., 2000; Lenzi А. et al., 2003; Первак І., 2004; Martini Віддалені наслідки (у вигляді ендокринних порушень) зареєстровані в нащадків, батьки яких вживали наркотики, етанол або постійно мали справу зі свинцем, органічними розчинами, дефоліантами, пестицидами, були піддані дії радіації (Hu W. Y., 1992; Schrader S., Lamasters G. K., 2002; Hooiveld M. et al., 2006; Карпенко Н. О., 2007; Плєхова О. І., 2008). Як у клінічних, так і в експериментальних дослідженнях майже не знайшло відображення питання про чутливість репродуктивної системи нащадків, отриманих від батька з ушкодженим репродуктивним станом, до дії патогенних чинників та про статеві відмінності. Вкрай обмежена кількість робіт, у яких вивчалися б наслідки стресування самця залежно від стадії сперматогенезу, на якій він піддавався стресу, для сомато-статевого розвитку нащадків. У дисертаційній роботі вперше визначені наслідки стресу батька, спаровування якого здійснювалось в різні строки після стресування з урахуванням стадій сперматогенезу, для сомато-статевого розвитку та стану репродуктивної функції нащадків обох статей.Спаровування самців з інтактними самками здійснювали в різні строки після відміни стресування з урахуванням тривалості стадій сперматогенезу, а саме: через 1 добу, коли дії стресу підлягали зрілі епідидимальні спермії (група 2), через 15 діб - сперматиди (група 3), через 28 діб - сперматоцити (група 4), через 48 діб - сперматогонії (група 5). Частину нащадків обох статей, отриманих від інтактних самців (група 1б), та стресованих самців (група 2б), спаровування яких з інтактними самками відбувалося через 28 діб після відміни стресування, піддавали дії семиденної іммобілізації з 40 доби життя за тією ж схемою, що й їх батьків. Контролем були інтактні нащадки (група 1а) та ті, які народились від самців, яких спаровували з інтактними самками через 28 діб після відміни стресування (група 2а). У декапітованих на 20 добу вагітності самок, яких спаровували з стресованими самцями, або на 12 добу вагітності нащадків жіночої статі та самок, яких спаровували з самцями-нащадками стресованих батьків, підраховували кількість жовтих тіл у яєчниках, місць імплантації та живих плодів у матці, на підставі чого визначали до-та післяімплантаційну загибель плодів і відсоток загальної ембріональної смертності (Бішовець Т.Ф., 2001). Якщо після спаровування стресованих самців з інтактними самками індекс покриття в усіх досліджуваних групах практично не відрізнявся від такого в інтактних тварин (у контролі - 100 %; у групі 2 - 92 %; у групах 3 та 4 - 89 %; у групі 5 - 100 %), то індекс вагітності суттєво змінювався і складав: у контролі - 100 %; через 1 добу після стресування - 42 % (Р = 0,003); через 15 діб - 56 % (Р = 0,038); через 28 діб - 55 % (Р = 0,011).Стресування протягом семи діб порушує репродуктивну функцію дорослих самців щурів, що має прояв у гормональному дисбалансі (знижується концентрація тестостерону, зростають рівні естрадіолу та пролактину); пригніченні статевої поведінки (збільшуються латентні періоди садок, інтромісій на тлі зменшення кількості цих показників та еякуляцій за тест); порушенні показників спермограми (зменшується концентрація та кількість рухливих сперміїв, зростає кількість патологічних форм гамет); накопиченні продуктів вільнорадикального окислення ліпідів та білків у сімяниках; зниженні фертильності.