Знайомство з механізмами зрушення реакцій посттрансляційної модифікації білків хроматину ядер клітин печінки у пізньому ембріогенезі та постнатальному онтогенезі щурів. Розгляд проблем успадкованих наслідків тривалого впливу на організм ссавців.
Аннотация к работе
Стан реакцій посттрансляційної модифікації білків хроматину печінки і їх корекція у виводку опромінених щурівЗясувати механізми зрушень реакцій посттрансляційної модифікації білків хроматину ядер клітин печінки у пізньому ембріогенезі та постнатальному онтогенезі щурів, отриманих від самців та самок, які перед спарюванням зазнали тривалої дії g-опромінення у низьких дозах, та розробити шляхи патогенетичної корекції цих зрушень. Дослідити динаміку вікових змін активності реакцій фосфорилювання і АДФ-рибозилювання гістонових і негістонових білків хроматину ядер клітин печінки в ембріогенезі, ранньому постнатальному періоді і у щурів віком 30, 45, 90 та 365 діб за фізіологічних умов. Дослідити вікові і статеві особливості активності реакцій фосфорилювання білків хроматину ядер клітин печінки щурів, отриманих від самців і самок, які зазнали тотального тривалого g-опромінення у сумарних дозах 0,75 та 1,0 Гр. Дослідити вікові і статеві особливості активності реакцій АДФ-рибозилювання білків хроматину ядер клітин печінки щурів, отриманих від самців та самок, які зазнали тотального тривалого g-опромінення у сумарних дозах 0,75 та 1,0 Гр. Визначити стан процесів фосфорилювання і АДФ-рибозилювання білків хроматину ядер клітин печінки опромінених щурів, які під час дії радіаційного фактору отримували глутаргін і біологічно активну харчову добавку з розторопші плямистої, а також зясувати стан зазначених процесів у нащадків таких щурів.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми успадкованих наслідків тривалого впливу на організм ссавців іонізуючого випромінювання у малих дозах, що виявляється у зясуванні закономірностей змін реакцій фосфорилювання і АДФ-рибозилювання гістонових і негістонових білків хроматину ядер клітин печінки у пізньому ембріогенезі та постнатальному онтогенезі щурів - нащадків опромінених попередників та визначенні їх звязку з мітотичною активністю гепатоцитів, що може бути використано для розробки шляхів попередження вказаних зрушень. Кожному етапу онтогенезу інтактних самців і самок щурів притаманна певна активність реакцій фосфорилювання і АДФ-рибозилювання гістонових і негістонових білків хроматину ядер клітин печінки, що відповідає їх фізіологічному розвитку. Виявлені параметри свідчать про відмінності активності процесів фосфорилювання і АДФ-рибозилювання у інтактних самців і самок. Що свідчить про порушення регуляції активності геному і дезорганізацію процесів репарації ушкоджених ділянок ДНК у опромінених щурів, причому у більшому ступені у самців і у тварин опромінених у сумарній дозі 1,0 Гр. У самців і самок, отриманих від опромінених у сумарній дозі 0,75 Гр щурів, до 14-ї доби онтогенезу посилювалося фосфорилювання всіх досліджуваних білків, а починаючи з 30-ї - пригнічувалося.