Стан про- і антиоксидантних систем, вміст селену та нуклеопротеїдів у хворих з різними формами клінічного протікання ішемічної хвороби серця - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кишко Микола Максимович, завідувач кафедри госпітальної терапії Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Шумаков Валентин Олександрович, завідувач відділом інфаркту міокарда та відновлювального лікування Інституту кардіології ім. акад. доктор медичних наук, професор Лизогуб Віктор Григорович, завідувач кафедри факультетської терапії №2 Національного медичного університету ім. Захист відбудеться "18" грудня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад.У другій половині ХХ століття в економічно розвинутих країнах світу хвороби серцево-судинної системи вийшли на перше місце серед причин по захворюваності та смертності. У віковій групі від 20 до 24 років захворюваність складає 8 на 100000 населення, а у віці від 60 до 64 років збільшується до 1712 на 100000 населення. Смертність від ІХС у віці 25-34 років складає 10 на 100 000 населення, а у віці 55-64 років - 1000 на 100000 населення [Н.А. У 80-ті роки, в рамках уявлень про молекулярні механізми неспецифічної реакції організму на захворювання як екстремальний фактор, сформулювалася концепція, згідно з якою посилення вільнорадикального окислення ліпідів (ВРОЛ), дестабілізація імунної системи веде до поглиблення та прогресування патологічних процесів [Ю.А. Основна мета даної роботи - встановити направленість і механізми змін про-і антиоксидантних систем та вміст нуклеопротеїдів і селену у хворих різними формами ішемічної хвороби серця з ціллю патогенетичного обґрунтування необхідності використання антиоксидантів у терапевтичних схемах.Обстежено 137 хворих з ІХС (74 особи із стенокардією і 45 - гострим ІМ) і 35 практично здорових осіб. В першій групі було 2 чоловіків - 2,7%; в другій - 30 (40,5%) чоловіків і 19 (25,7%) жінок, в третій - статі майже порівнялися по кількості. Середня тривалість захворювання у хворих на стенокардію була 10 років. Найчастіше з цієї групи ознак спостерігалося: аускультативне ослаблення звучності тонів серця у 63 (85%) хворих, підвищення артеріального тиску - 56 (75,6%), розширення границь відносної серцевої тупості - 52 (70%); дещо рідше виявлялося прискорення пульсу - 51 (68,9%), тахікардія - 50 (67,6%), порушення ритму - 38 (51%), акцент ІІ тону над аортою - 37 (50%), серцеві шуми - 16 (21,6%) обстежених осіб. У 95,9% хворих було виявлене порушення стану гемодинаміки.Розвиток синдрому пероксидації у хворих стенокардією та інфарктом міокарду веде до дисфункції про-і антиоксидантних систем, прогресуючого наростання рівня продуктів ліпопероксидації та поглиблення недостатності антиоксидантного захисту організму, що спонукає до пошуку нових, більш удосконалених схем лікування ішемічної хвороби серця. Дисбаланс в системах вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту призводить до підвищення рівня первинних і вторинних продуктів ПОЛ, зниження вмісту вітамінів Е, А, С, мікроелементу селену в крові і залежить від нозологічної форми клінічного протікання ІХС, ступені важкості перебігу, поширеності ішемічного процесу та в меншій мірі від статі, віку хворих та давності захворювання. У хворих ІХС, різними формами її клінічного протікання, встановлено однонаправленість змін вивчених показників, що проявляється підвищенням величин ПОЛ, церулоплазміну, ДНК і зниженням кількості вітамінів-антиоксидантів, селену, РНК. Включення в комплекс лікування хворих з гострою та хронічною коронарною недостатністю даного препарату сприяло позитивним змінам про-і антиоксидантних систем, підвищенню рівня Se в крові, полегшувало досягнення позитивного ефекту від лікування.

Основний зміст роботи