Вивчення стану популяцій ляща і плітки та інших видів риб в умовах трансформації водної екосистеми Канівського водосховища та розробка наукових основ збереження рибних запасів цієї водойми. Фактори, які визначають масштаби формування біологічних ресурсів.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукОбмеження можливостей морського рибальства та вирощування риби у ставах, озерах, лиманах вимагають розробки і здійснення науково-обґрунтованих заходів щодо корінного поліпшення рибогосподарського використання водосховищ дніпровського каскаду та інших водойм. В період експлуатації водосховищ спостерігається тенденція зміни складу риб в сторону скорочення цінних видів - судака, сазана, ляща, щуки, і збільшення питомої ваги другорядних промислових представників іхтіофауни - плітки, краснопірки, плоскирки, карася, окуня. Зниження рибопродуктивності Канівського водосховища, спад вилову риби і погіршення його якісного складу зумовили необхідність комплексного вивчення і аналізу еколого-біологічного стану популяцій основних промислових видів риб, зокрема найбільш вагомих обєктів промислу цієї водойми - ляща та плітки в умовах антропогенного впливу, а також наукового обґрунтування шляхів збереження генофонду природних популяцій риб і подальшого раціонального рибогосподарського використання цієї водойми, що і визначає актуальність теми. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались в Інституті рибного господарства УААН протягом 1998-2002 рр. в рамках наступних завдань: “Розробити науковообгрунтовану систему раціонального ведення рибного господарства на дніпровських водосховищах в умовах посиленого антропогенного впливу (№ держ. реєстрації 0196 U 023118) на 1996-2000 рр.”; Метою дисертаційних досліджень було вивчення стану популяцій ляща і плітки та інших видів риб в трансформації водної екосистеми Канівського водосховища та розробка наукових основ збереження рибних запасів цієї водойми.Антропогенна діяльність в період експлуатації водосховища призвела до змін якості води: зменшення вмісту розчиненого у воді кисню, зниження величини РН (до 6,8-6,9 г), збільшення окису вуглецю (40-58,2 мг/л), підвищення показників перманганатної окислюваності (в середньому 21,1 мг О/л), збільшення концентрації полютантів. На формування кормових ресурсів, обумовлюючи якісний склад організмів і рівень їх розвитку суттєво впливають мінливі гідрологічні умови водосховища та техногенне навантаження. Середня біомаса фітопланктону на протязі останніх років знаходилась майже на одному рівні 13,4 г/м3, зоопланктону - знизилась з 7,10 до 0,23 г/м3, “мякого” зообентосу - зменшилась в середньому з 9,74 до 2,81 г/м2, а середня біомаса молюсків знаходилась приблизно на одному рівні (500 г/м2). Ефективність відтворення риб в Канівському водосховищі в значній мірі визначається рівневим та температурним режимами: коефіцієнт кореляції між відносною чисельністю молоді риб і середнім рівнем дорівнював 0,8, а між температурним - 0,7. У звязку з трансформацією водної екосистеми Канівського водосховища під впливом багаторічних антропогенних чинників значно знизились основні біологічні показники ляща: частки молодших та старших вікових груп з 1973-2001 рр. зменшились в 1,5-2 рази, особини старше 10 років займають тільки 3,5%.