Стан політичних прав і свобод в Україні - Курсовая работа

Особливість політичних прав і свобод полягає, насамперед, у тому, що їх носіями, субєктами є лише громадяни України, а не всі особи, які проживають на її території. Політичні права і свободи закріплені в Конституції України та в різних міжнародних документах, починаючи з Міжнародного договору про громадянські та політичні права. Важливою особливістю політичних прав і свобод є й те, що вони у певних випадках можуть бути реалізовані лише завдяки участі конкретного громадянина, наділеного цими правами, свободами, у діяльності відповідних обєднань, політичних партій, профспілкових організацій, державних структур.Політичними називають свободи, які дають можливість громадянину брати участь в управлінні державними і суспільними справами, в політичному житті суспільства. До них належать свобода зборів, мітингів, право на участь в управлінні державою, право обєднуватися в політичні партії та ін. Політичні права, як і особисті, часто називають негативними в тому розумінні, що держава, на відміну від забезпечення соціально-економічних прав, не зобовязана вживати позитивних дій для їх забезпечення, а повинна утриматися від втручання в політичні права і свободи. Існує думка, що в разі позбавлення громадян всіх політичних прав і свобод, за винятком права на участь в управлінні державними справами, воно буде декларативним і не зможе бути реалізоване. Відповідно до Конституції України право на участь в управлінні державою громадяни реалізують шляхом участі у виборах депутатів різних рад, Президента України, сільських, селищних та міських голів.Під час парламентських виборів у 1998 р. було зафіксовано непоодинокі випадки порушення прав на вільне волевиявлення громадян. Водночас є необхідність наголосити на тому, що питання контролю за дотриманням прав громадян на вільне волевиявлення є одним з найскладніших у діяльності Уповноваженого з прав людини. Основним порушником цих прав є державні інституції, що створюють незадовільні умови існування та діяльності насамперед ЗМІ, на які покладено не тільки інформування щодо діяльності державних органів влади та їх посадових осіб, а й громадський контроль за дотриманням прав і свобод людини органами державної влади та місцевого самоврядування. Зважаючи на те що право на звернення є одним з важливих шляхів поновлення порушених прав людини, В 1998 р. до Президента України надійшло 67 334 звернення, в 1999 р. За узагальненою інформацією Секретаріату Верховної Ради України, до Верховної Ради України, її комітетів і Секретаріату в 1999 р. надійшло 100 529 звернень громадян України, в тому числі 72 144 письмових і 28 385 - на особистому прийомі.Ним пропонувалося врегулювати порядок реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання (стаття 39), визначивши порядок підготовки і проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. визначити стандартні правові підходи до будь-яких мирних зібрань - зборів, мітингів, походів і демонстрацій; а також врегулювати такий порядок щодо тих видів зібрань, які сам законопроект регулювати відмовляється. До останніх було віднесено "зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення; збори трудових колективів, засідання статутних органів управління, обєднань громадян, зустрічі виборців з кандидатами у депутати та обраними депутатами, кандидатами на пост президента України; мирні заходи з метою відпочинку, громадські розважальні заходи, спортивні змагання, весільні процесії, народні свята, похорони; релігійні обряди і церемонії". Однак закон про місцеве самоврядування не містить регулятивних положень щодо проведення зборів жителів, з одного боку, а з іншого - закони про вибори до органів державної влади різного рівня не торкаються питань такого роду, як-то зустрічі з кандидатами. Залишається лише сподіватися, що в ході підготовки законопроекту до другого читання його буде відредаговано з врахуванням зауважень правозахисників, аби після багаторічних дискусій та розробки десятків законопроектів нарешті забезпечити реалізацію права кожного на мирні зібрання відповідно до Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.Так, з ухвали Печерського районного суду міста Київ у серпні 2009 року (напередодні президентської виборчої кампанії) на забезпечення позову Всеукраїнського обєднання "Батьківщина" випливала заборона відповідачеві й будь-яким іншим фізичним і юридичним особам, незалежно від форми власності, розміщувати на бігбордах, інших зовнішніх рекламних носіях, радіо і телебаченні, Інтернеті, в електронних ЗМІ будь-яку "недобросовісну" рекламу, що стосується діяльності Юлії Тимошенко як премєр-міністра.

План

Вступ

1. Політичні права та свободи

2. Стан політичних прав та свобод

2.1 Характеристика стану політичних прав та свобод в період 1998-99 рр.

2.2 Характеристика стану політичних прав та свобод в період 2010 р.

2.2.1 Право на асоціацію та свободу створення політичних і громадських організацій, можливість вільного набуття членства в політичних партіях і (чи) рухах та громадських організаціях і виходу з них, свобода мирних зборів і демонстрацій, свобода пересування

2.2.2 Виборче право та свобода волевиявлення, можливість вільно обирати і бути обраним

2.2.3 Право на петицію і свободу слова та друку, свободу відкритого публічного обговорення

2.2.4 Право на участь в управлінні державою та свободу доступу до інформації

3. Політичні права та свободи на прикладах

Висновок

Список використаних джерел