Вивчення процесу обміну ліпідів у хворих із рубцевою стриктурою жовчних протоків печінки і впливу засобу операції на стан перетравлення й усмоктування ліпідів, на основі дослідження мономерів обміну ліпідів, показників основного обміну і гомеостазу.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТАН ПЕРЕТРАВЛЕННЯ ТА ВСМОКТУВАННЯ ЖИРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З РУБЦЕВОЮ СТРИКТУРОЮ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВНауковий керівник: заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Березницький Яків Соломонович, завідувач кафедри факультетської хірургії та хірургії інтернів Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, керівник відділення хірургії органів травлення інституту гастроентерології АМН України Офіційні опоненти: заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Бондаренко Микола Матвійович, завідувач кафедри хірургічних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України; Захист відбудеться “27” червня 2001 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Дослідження звязку порушення травлення з ускладненням захворювання, із тяжкістю стану хворого й характером виконаної операції дозволяє проводити комплексне лікування таких хворих на всіх етапах хірургічного лікування.Найменше вивчений стан компенсації перетравлення й всмоктування жирів у даної групи пацієнтів, хоча на тісний його взаємозвязок із станом пасажу жовчі вказували інші дослідники (Фролькис А.Ф. Дисертаційна робота, виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт інституту гастроентерології АМН України, є фрагментом досліджень, що виконувалися за останні 5 років у відділенні хірургії органів травлення за темою: "Розробка нової медичної технології, профілактики, ранньої діагностики й різноманітних варіантів реабілітаційного лікування порушень травлення після операцій на шлунку й позапечінкових жовчних шляхах" (шифр теми ОК. 91.81 № державної реєстрації УА 01001749), у виконанні якої автором проведене дослідження стану перетравлення та всмоктування жирів у хворих на рубцеву стриктуру позапечінкових жовчних проток. Методи дослідження - для вирішення поставлених завдань дослідження та обгрунтування раціонального підходу до передопераційної підготовки, вибору способу хірургічного відновлення пасажу жовчі до шлунково-кишкового тракту проводились загальноклінічні, інструментальні та спеціальні методи обстеження, включаючи навантажувальну харчову методику дослідження компонентів ліпідного обміну, бактеріологічні методи дослідження стану печінки та її протокової системи, бактерійної забрудненості жовчі та нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, морфологічні методи оцінки рівня запалення паренхіми печінки. У ранньому післяопераційному періоді, на 12 - 14 день після виконання реконструктивного втручання на позапечінкових жовчних шляхах, були обстежені 34 хворих, яким, окрім виконання рутинних загальноклінічних досліджень та обчислення показників основного обміну, був вивчений стан перетравлення та всмоктування жирів. Ці хворі були розподілені в залежності від характеру підготовчого періоду (хворим з зовнішньою жовчною норицею проводилась інтрадуоденальна терапія поверненням жовчі в шлунковий тракт, а хворим з механічною жовтяницею проводилась стандартна підготовка до операції в оптимально короткі терміни), виду оперативного втручання (були використані гепатикоєюностомія з вимкненням тонкої кишки за Ру та за Шалімовим, а також - гепатико-або холедоходуоденостомія).Механізм порушень перетравлення та всмоктування жирів у хворих з рубцевою стриктурою жовчовивідних шляхів полягає в комбінації з різним ступенем вираженості трьох типів порушення - гепатогенного, панкреатогенного та ентерогенного. Характер зміни превалюючого типу порушення перетравлення й всмоктування жирів в ранньому післяопераційному періоді залежить від способу хірургічного відновлення пасажу жовчі в шлунково-кишковий тракт, а ступінь його компенсації залежить від тривалості передопераційної механічної жовтяниці або жовчної нориці. Використання гепатикоєюностомії з вимкненою за Ру петлею порожньої кишки й змінними транспечінковими дренажами надійно запобігає рубцюванню біліодигестивного анастомозу, проте, внаслідок посилення холангіту та більш вираженого гепатогенного типу порушення, зумовлює низьку компенсацію порушеного ліпідного обміну. Використання біліодигестивного анастомозу з вимкненою за Шалімовим петлею порожньої кишки без використання каркасного дренування має більший відсоток рестенозу біліодигестивного анастомозу, але більш легко переносяться хворими, що зумовлено більшою компенсацією травлення за рахунок незначного впливу гепатогенного типу та домінування більш легких кишкового або панкреатогенного типів порушення перетравлення та всмоктування жирів. У хворих з рубцевою стриктурою жовчовивідних шляхів у віддаленому післяопераційному періоді після різних способів хірургічного відновлення пасажу жовчі зберігаються порушення перетравлення й всмоктування жирів змішаного характеру, закладені характером виконаної операції.