Доплерографічне дослідження стану мозкової гемодинаміки та цереброваскулярної реактивності мозку. Вивчення основних причин розвитку гіпертонічної хвороби та церебрального атеросклерозу. Розгляд показників стану регуляції мозкового кровообігу у хворих.
Аннотация к работе
Харківська медична академія післядипломної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук Міщенко Тамара Сергійовна Інститут неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, завідуюча відділом судинної патології головного мозку Офіційні опоненти: заслужений діяч науки України, доктор медичних наук, професор Дубенко Євген Григорович Харківський медичний університет, завідуючий кафедрою нервових хвороб доктор медичних наук Западнюк Богдан Віталійович Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри судової медицини; Центральний госпиталь МВС України, начальник неврологічного відділення Захист відбудеться "14 "листопада 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.609.01 при Харківський медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківський медичній академії післядиппомної освіти МОЗ України (61176, м.Згідно класифікації судинних захворювань головного мозку, що була прийнята на пленумі Всесоюзного товариства невропатологів та психіатрів у 1981 р. у хворих було діагностовано: ППНКМ - 35 осіб, ДЕ І стадії (ДЕ І) - 38 осіб, ДЕ II стадії (ДЕ II) - 43 особи і ДЕ III стадії (ДЕ III) - 40 осіб. Загалом ізольовані ураження СА відмічалися у 17,9% хворих, ізольовані ураження ХА - у 15,4% хворих, багаточисельні ураження МАГ-у 38,5% хворих. Дослідження колатерального кровоплину показали, що функціонування передньої сполучної артерії (ПСА) в один бік при ППНКМ відбувається у 31,5%, при ДЕ І - у 42,1 % хворих, при ДЕ ІІ - у 51,0% хворих, і при ДЕ ІІІ - у 17,5% хворих; у два боки при ППНКМ відбувається у 42,9%, при ДЕ І - у 26,3% хворих, при ДЕ II - у 16,2% хворих, і при ДЕ ІІІ - немає; відсутній перетік по ПСА при ППНКМ у 25,7%, при ДЕ І - у 31,6% хворих, при ДЕ II - у 32,6% хворих, і при ДЕ ІІІ - у 82,5% хворих. Перетік по задній сполучний артерії (ЗСА) відмічається при ППНКМ у 48,6%, при ДЕ І - у 31,6% хворих, при ДЕ ІІ - у 23,2% хворих, і при ДЕ III - у 12,5% хворих; відсутній - при ППНКМ у 51,4%, при ДЕ І - у 68,4% хворих, при ДЕ II - у 76,8% хворих, і при ДЕ ІІІ - у 87,5% хворих. У хворих з ППНКМ як і при вивченні Кр та ІВМР, відмічається перевищення показників Крщ. у хворих з АГ і у 1-й та 2-й вікових групах над такими у хворих з ЦА, а також над показниками контрольної групи.У хворих з ДЕ І показники Крнг 1-й віковій групі були подібні до даних контрольної групи.Зміни гемодинаміки у МАГ у хворих з ХПМК відмічаються у 37,1% хворих з ППНКМ у вигляді ознак регіонарної дисциркуляції, у 60,5% хворих з ДЕ І переважно у вигляді гемодинамічно незначущих стенозів, у 83,7% хворих з ДЕ П і у 96,7% хворих з ДЕ Ш. ЛШК у хворих з ППНКМ практично не відрізняється від контрольної групи; у групи хворих з ДЕ І має тенденцію до зниження; у хворих з ДЕ II і ДЕ III прогресивно знижується незалежно від етіологічного чинника. У хворих з ХПМК має місце зниження цереброваскулярного резерву, що проявляється у вигляді змін ЦВР за усіма контурами регуляції. У хворих з ППНКМ зміни ЦВР спостерігаються у вигляді гіперреактивності у хворих з АГ та гіпореактивності у хворих з ЦА. У хворих на ХПМК необхідним є допплерографічне дослідження усіх контурів регуляції з метою підбору оптимальних схем вазоактивноїтерапії.виявлені при цьому зміни ЦВР можуть служити специфічним маркером стадії ХПМК.