Особливості клінічного перебігу та принципи лікування вегетативно-судинних дисфункцій у пацієнтів з обтяженим радіаційним анамнезом та дітей без додаткових факторів ризику. Аналіз стану мікроелементного складу сироватки крові та імунологічних показників.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Стан мікроелементного забезпечення та імунної системи при вегетативно-судинних дисфункціях у дітей. Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, хворих на вегетативно-судинну дисфункцію, на основі поглибленого вивчення патогенетичної ролі вмісту мікроелементів, цитокінів, стану клітинної та гуморальної ланок імунної системи та психологічного статусу особистості. Виявлено психологічні фактори, які можуть сприяти розвитку вегетативно-судинної дисфункції. Запропоновано визначати вміст цинку як непрямий показник ступеня активності стрес-реалізуючих механізмів в адаптивній відповіді протягом лікування; враховувати індивідуальні психологічні характеристики, які можуть визначати ефективність терапевтичних заходів.Найпоширенішою формою вегетоневрозу серед дітей і підлітків є вегетативно-судинна дисфункція (Волосовець О.П., 2006), розповсюдженість якої сягає близько 34,3 % (Нагорна Н.В. та співавт., 2000). Підвищити ефективність лікування вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, шляхом корекції мікроелементних порушень та застосування рецептивної музикотерапії на основі комплексного дослідження клінічних, психологічних особливостей, імунної системи та рівня мікроелементів. Вивчити особливості клінічного перебігу, даних інструментальних методів досліджень (електрокардіографії, кардіоінтервалографії, реоенцефалографії) при лікуванні вегетативно-судинних дисфункцій у пацієнтів з обтяженим радіаційним анамнезом та дітей без додаткових факторів ризику. Вивчити основні імунологічні показники у дітей з вегетативно-судинними дисфункціями в динаміці захворювання за допомогою оцінки стану клітинних імунних реакцій (CD3 , CD4 , CD8 , CD16 , CD22 лімфоцитів, фагоцитарного показнику), гуморальної ланки (імуноглобулінів А, M, G) та прозапального (IL-2) і протизапального (IL-4) цитокінів. На підставі комплексного клініко-інструментального обстеження розширено уявлення про взаємозвязки між клінічними симптомами та психологічними особливостями перебігу вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та дітей без додаткових факторів ризику.Для вирішення поставлених завдань було комплексно обстежено 137 дітей віком від 13 до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу вегетативно-судинних дисфункцій (ВСД) у неврологічному та педіатричному відділеннях Сумської міської дитячої клінічної лікарні. ІІ групу склали 30 дітей, хворих на ВСД, із сімей ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЛНА на ЧАЕС), які проживали в м. ІІІ групу склали 39 дітей, які поряд з загальноприйнятою терапією протягом 14 днів було проведено селективну корекцію мікроелементного стану. В IV клінічну групу увійшли 35 пацієнтів, яким на фоні загальноприйнятого комплексу лікування та селективної корекції мікроелементного стану було проведено сеанси рецептивної музикотерапії (РМТ) (мінімум 6). Разом з тим, на відміну від дітей з ВСД І групи, у нащадків ЛНА на ЧАЕС відбувалось виснаження компенсаторних механізмів (зниження ?Х відносно значень контролю та І групи) на тлі гіперактивності відділів реалізації стресової відповіді (підвищення показників АМО, ІН та ПАПР відносно значень І групи та контролю), що можна охарактеризувати як максимальне напруження адаптаційних резервів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання: підвищення ефективності лікування вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, шляхом корекції мікроелементних порушень та застосування рецептивної музикотерапії на основі комплексного дослідження клінічних, психологічних особливостей, імунної системи та рівня мікроелементів. Серед клінічних проявів вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вірогідно частіше щодо дітей без додаткових факторів ризику відмічались підвищена втомлюваність (50±9,28 % та 12,1±5,77% (p<0,05) відповідно) та диспепсичні розлади, зокрема нудота (26,7±8,21 % та 6,06±4,22 % відповідно). Нейрофункціональні особливості перебігу захворювання у дітей, народжених в сімях ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, полягали у вірогідному превалюванні утрудненого венозного відтоку порівняно з пацієнтами без додаткових факторів ризику (66,7±8,75 % та 27,3±7,87 % відповідно - p<0,01), а вегетативний гомеостаз характеризувався виснаженням компенсаторних механізмів у поєднанні з гіперактивністю стрес-реалізуючих відділів.