Стан мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів та його корекція у дітей, які проживають в умовах техногенного забруднення(на прикладі Дністровського сірконосного району) - Автореферат
Ознайомлення з гігієнічною оцінкою санітарного стану оточуючого середовища в Дністровському сірконосному районі. Вивчення рівня ферментів та імуноглобулінів ротоглотки, а аткож якісного складу мікрофлори верхніх дихальних шляхів у дітей дошкільного віку.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯРобота виконана у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор БЕЗКОПИЛЬНИЙ ІВАН НИКИФОРОВИЧ, Львівський НДІ епідеміології та гігієни, головний науковий співробітник. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-коресрондент АПН України БЕРЗІНЬ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ, Національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор ВОЛОЩЕНКО ОЛЕГ ІГНАТОВИЧ, Інститут гігієни та медичної екології ім. Захист відбудеться “30 ”березня 2001 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в Інституті гігієни та медичної екології ім.В літературі знаходимо поодинокі дані про стан нормальної мікрофлори та поширеність назофарингеального носійства умовно-патогенних мікроорганізмів у дітей, які проживають в умовах техногенного навантаження хімічними речовинами, в тому числі і сполуками сірки. Все це і визначає новизну та актуальність розробленої теми, гострота якої повязана не тільки з констатацією факту виникнення на слизових оболонках носоглотки мікроценотичних змін та їх характеристики, а й з розробкою нового методичного підходу до проблеми профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів. В 1991-1995 рр. в лабораторії діагностики та корекції донозологічних змін Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України проводились дослідження по НДР "Вивчити особливості змін в організмі дітей в умовах підвищеного техногенного навантаження в сірконосних районах" (№ держреєстрації 01910023301) та "Розробити комплекс заходів по профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів у населення, яке проживає в екологічно несприятливих районах (№ держреєстрації 01944029492). На основі вивчення мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів та його порушень у дітей, які проживають в умовах техногенного забруднення розробити новий метод санації носіїв патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Внаслідок відсутності даних про вплив сполук сірки на стан мікроценозу верхніх дихальних шляхів, цими дослідженнями доведено, що: 1) мікроценотичний (стан мікробіоценозу ротоглотки) показник - високоінформативний при вивченні стану здоровя дитячого населення в умовах техногенного забруднення;Для оцінки стану обєктів оточуючого середовища вивчали забруднення сірковмісними сполуками атмосферного повітря, води водоймищ, води питної та ґрунту. Лізоцимну активність слини (в мкг/мл) вивчали за допомогою модифікованого в ЛНДІЕГ методу К.А.Каграманової (1966): біфталатний агар з ліофілізованою біомасою Мікрококус лізодектікус (Олайнський завод біохімреактивів) в кількості 1,5 мг/мл розливали в пластини для визначення радіального гемолізу, на поверхні агару розміщували диски фільтрувального паперу, змочені слиною. Стан мікроценозу верхніх дихальних шляхів, одного з важливих показників здоровя, вивчали шляхом визначення колонізаційної резистентності індигенної (постійної) мікрофлори - нейсерій, а-гемолітичних та негемолітичних стрептококів, а також частоти та інтенсивності колонізації слизової оболонки носоглотки факультативною, патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою (мікроби роду Стафілококус, Стрептококус, Гемофілюс, Корінебактеріум, Моракселла, Кандіда та інші). Рудки складали контрольну групу; викопіювані дані з форми № 12 звітно-облікової документації лікувально-профілактичних установ 5 районів за 6 років; виділено та ідентифіковано більше 9000 штамів мікроорганізмів; проведено 1256 біохімічних та 319 імунологічних визначень. Показники захворюваності дітей (віком до 14 років) аналізувались за даними звітно-облікової документації району переробки сірки (Миколаївський адміністративний район), видобутку та переробки сірки (Яворівський район), сірконосних районів (Городоцький та Жидачівський райони) за період 1992-1996 рр. В якості контрольного нами був вибраний Самбірський район (в основному, сільськогосподарський), який відрізнявся від обстежуваних районів тільки відсутністю специфічних виробництв.Встановлено, що основними забруднюючими речовинами довкілля на території Дністровського сірконосного району є пари сірчаної кислоти, сірководень та сірчистий газ. Провідне місце у структурі захворюваності дітей займають хвороби органів дихання, отит хронічний, ревматичні хвороби серця. Ступінь перевищення середніх по області показників для цих нозологічних форм в районах видобутку та переробки сірки коливається в межах 1,27 - 4,52. Суттєві зміни якісного та кількісного складу мікрофлори верхніх дихальних шляхів у дітей, які проживають в умовах техногенного забруднення обумовлені зниженням частоти виявлення індигенної мікрофлори (а-гемолітичні стрептококи, негемолітичні стрептококи, нейсерії) та підвищеною контамінацією даного біотопу патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою (золотисті стафілококи, піогенні стрептококи, гемофіли).