Стан ліпідного обміну і тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів - Автореферат

бесплатно 0
4.5 239
Вивчення показників ліпідного обміну, пероксидного окислення ліпідів, тромбоцитарної ланки гемостазу. Аналіз підходів до корекції порушень та попередження розвитку ускладнень у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів.


Аннотация к работе
СТАН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ І ТРОМБОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ 14.01.32 - медична біохімія автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Захист дисертації відбудеться 07.02.2008_ р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.07 Національного медичного університету імені О.О. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Вивчення стану обміну ліпідів (ЛП), тромбоцитарної (Тр) ланки гемостазу і неспецифічної реактивності мають велике значення для перебігу, розвитку ускладнень та ефективності лікування інфекційних запальних хвороб. Вищезгадане обумовило необхідність проведення досліджень ЛП обміну, стану Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Виявити характер зрушень ЛП обміну, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Вивчити показники ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу, а також неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Проаналізувати можливі кореляційні взаємозвязки зрушень показників ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу та показників, що характеризують стан клітинної ланки неспецифічної реактивності у хворих ХНЗЗ СО різних вікових груп та у хворих з різними ІПСШ.В роботі досліджені 95 практично здорових осіб - К 50 чоловіків (Ч) та 45 жінок (Ж) віком 18-50 років, які були розподілені на групи: К1 (18-28 років) - 15 Ч та 15 Ж; К2 (29-39 років) - 20 Ч та 15 Ж; К3 (40-50 років) - 15 Ч та15 Ж; 162 хворих на ХНЗЗ СО, у яких тривалість захворювання складала 2-20 років та попереднє лікування було неефективним. Обстежувані хворі (180 осіб) також були розподілені на однорідні групи в залежності від наявності різних видів збудників запального процесу в СО: 1-а група - хворі з бактеріальною флорою, 2-а група - хворі з трихомонадами, 3-я група - з грибковою флорою, 4-а група - з хламідійною, 5-а група - з вірусною і 6-а група зі змішаною флорою. У хворих Ж 2-ї та 3-ї груп і у хворих Ч усіх груп спостерігалось достовірне зростання рівню МДА: у Ч 1-ї групи в 1,3 рази (p<0,05), а у Ч 2-ї та 3-ї груп - в 1,6 рази, у Ж 2-ї та 3-ї груп - в 1,6 рази (p<0,05). Так, у Ч зростання ДЛП ІІ а типу спостерігалось в усіх вікових групах 1-а група - (7 з 22), 2-а група - (11 з 30), 3-я група - (3 з 22), а у Ж - в 2-й групі (7 з 28) та 3-й групі (3 з 22). У хворих 6-ї групи зростання рівня ХС було найбільшим - в 1,6 рази у порівнянні з К, ХМ-емія визначалась у хворих 3-ї (4 з 30), 4-ї (4 з 28) та 6-ї (4 з 41) груп частіше, ніж в інших групах (табл.2).У хворих на ХНЗЗ СО встановлені порушення обміну ЛП: у жінок третьої старшої вікової групи визначено підвищення концентрації загального ХС в 1,2 рази, у пацієнтів обох статей знайдено збільшення частоти ХМ-емії в другій та третій групах (9 з 58 та 10 з 44), наявність ХС - ЛПДНЩ (14 з 58 і 22 з 44) у порівнянні з К, підвищення концентрації ТГ в 1,3 рази, МДА в 1,6 рази, в старшій групі хворих жінок - зростання рівня ХС-ЛПНЩ в 1,4 рази та зниження рівня ХС - ЛПВЩ в 1,4 рази (р<0,05). ХМ-емія виявлялась частіше у хворих з грибковою (11 з 50) та змішаною (10 з 41) флорою, рівень ХС-ЛПВЩ вірогідно знижувався у хворих з трихомонадами, грибковою та змішаною флорою, рівень ХС-ЛПНЩ підвищувався у хворих усіх груп в середньому в 1,6 рази. У хворих на ХНЗЗ СО сумарна частота наявності ДЛП високого ризику атерогенезу зростала відповідно віку: в молодшій групі виявилось 15 випадків з 60, в середній - 25 з 58, старшій - 26 з 44 (р<0,05). ДЛП ІІА типу частіше виявлялись у чоловіків молодшої (7 з 22) та середньої (11 з 30) груп у порівнянні зі старшою (3 з 22) групою (р<0,05) та у хворих на хламідійну (7 з 28) та вірусну інфекцію (5 з 19) (р<0,05), у порівнянні з хворими інших груп. Для запобігання розвитку виражених запальних процесів та їх ускладнень у вигляді атерогенних ДЛП, порушень з боку Тр ланки зсідання крові, а також для підвищення ефективності фармакотерапії у хворих на ХНЗЗ СО запропоновано проводити ретельний контроль показників обміну ЛП, ПОЛ, адгезивно-агрегаційних функцій Тр та рівню відносного вмісту ФВ, стану загальної реактивності організму, та, при необхідності, використовувати засоби її корекції.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?