Заходи українізації з метою розширення вживання української мови у 20-ті роки XX ст. Охоплення українізацією всіх царин життя Радянської України. "Розстріляне Відродження" в українській літературі 20-30-х років. Заборонені дії комуністичної партії.
Аннотация к работе
Міністерство науки і освіти України Реферат з Історії України на тему: "Стан культури в 1930-ті роки"Сім неповних років війни та громадянської смути призвели підпорядковані більшовикам території колишньої Російської імперії до стану руїни. Нестача харчів, палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста у село. Завдяки поступкам уряду для селян та намаганням Рад завоювати ширшу підтримку серед неросійських народів у 20-ті роки впевненість українців у власних силах, їхні прагнення переживали гідне подиву відродження, і цей період часто вважають золотим віком українців під владою Рад. Попри обіцянки поважати принцип самовизначення націй, які більшовики давали під час громадянської війни, попри утворення національних радянських республік і показовий федералістський устрій СРСР комуністичній партії в перші роки її правління все ще відчутно бракувало підтримки неросійських народів.Необхідність цього була очевидною: у 1922р. на одного члена Компартії України, який постійно користувався українською мовою, припадало семеро тих, хто розмовляв лише російською, у уряді ж це співвідношення було один до трьох. Скрипник - голова комісаріату освіти з 1927 по 1933 р. Працюючи з майже одержимою заповзятістю, він домігся того, що в кульмінаційному для українізації 1929 р. понад 80 % загальноосвітніх шкіл і 30% вищих учбових закладів вели навчання виключно українською мовою. Щоб українізація мала довготривалі наслідки, необхідно було покласти край російській культурній монополії в містах. Своїми успіхами політика українізації, яка, втім, не зайшла так далеко, як того хотіли Скрипник з однодумцями, насамперед завдячувала тому, що вона була повязана із загальним процесом модернізації. Це скоріше пояснювалося тим, що українська краще, ніж будь - яка інша мова, давала їм змогу здобути освіту, брати корисну інформацію з газет і часописів, спілкуватися зі службовцями й виконувати свої професійні обовязки.Воєнно-комуністичний наступ 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, відзначався крайньою ідеологізаціїю в усіх сферах життя суспільства, суворим контролем за діяльністю високоінтелектуальних осіб, діячів культури та мистецтва, забороною різних релігійних течій, руйнуванням храмів, відкиданням тих напрямів суспільної, історичної, філософської думки, що виходили за рамки ідеологічних догм, переслідування інакодумців. Значна частина української інтелігенції загинула в сталінських тюрмах і канцтаборах. Його чекали звинувачення в причетності до "Української військової організації", арешт у 1933 році та 10 років поневірянь у таборах. Вражений арештами своїх друзів, трагічно закінчує своє життя М. Хвильовий. Упродовж багатьох років - понад півстоліття - імя Миколи Хвильового якщо й нагадувалось, то лише з характеристикою "ворога народу".
План
Зміст
Вступ
Розділ I. Українізація в 20-х роках
Розділ II. "Розстріляне Відродження" в українській літературі 20-30-х років