Стан когнітивних функцій хворих в періоперативному періоді при загальнохірургічних втручаннях, виконаних в умовах тотальної інтравенозної анестезії - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Шлапак Ігор Порфирійович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Бєлєбєзєв Генадій Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ Украни, завідувач кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії доктор медичних наук, професор Чепкій Леонард Петрович, Національний медичний університет імені О.О. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Тільки на межі XX-XXI сторіч було проведено багато центрові контрольовані дослідження присвячені вивченню стану пізнавальних функцій після операцій (ISPCOD 1 та 2), які вивчали ПОКД у хворих похилого та середнього віку. Когнітивне пошкодження після некардіохірургічних операцій від 35 % у хворих молодше 40 років до 69 % у хворих старших 60 років було показано на сесії ASA у 2004 році. більшість робіт присвячених вивченню ПОКД виконана для хворих більше 60 років, і навіть при включенні в дослідження хворих віком 18 - 93 роки медіана складає теж 60 років. Шупика МОЗ України «Вивчення провідних клініко-фізіологічних порушень у хворих, які перебувають у критичних станах, обумовлених травмою, інфекцією та інтоксикацією, з розробкою оптимальних технологій інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення» № 0108U000170. Мета дослідження: покращити анестезіологічне забезпечення загальнохірургічних операцій, за допомогою визначення стану вищої нервової діяльності, у хворих, яким була виконана операція в умовах тотальної інтравенозної анестезії, та розробки нових підходів до діагностики післяопераційної когнітивної дисфункції. Встановити частоту післяопераційних когнітивних дисфункцій серед пацієнтів молодого та середнього віку після операцій, виконаних в умовах тотальної інтравенозної анестезії.В 1-й групі закінчили дослідження 92 пацієнта, а в 2-й групі - 85. Критерії виключення з дослідження: наявність в анамнезі черепномозкової травми або операції на магістральних судинах шиї, ризик за шкалою ASA більше 2 балів, вживання алкоголю не менш ніж за 5 діб до оперативного втручання або прийом препаратів, що впливають на ЦНС (антидепресанти, ноотропи та ін.,) вагітність, відмова від участі в дослідженні на будь - якому етапі дослідження, наявність хронічного больового синдрому або оцінка за ВАШ на момент тестування більше 10 мм та необхідність призначення наркотичних анальгетиків в післяопераційному періоді. Зокрема, для вивчення концентрації уваги застосовували тест Пєрона-Рузера, тест для визначення обєму оперативної памяті, коректурну пробу в модифікації В.Н. Проведене дослідження добровольців встановило вихідний рівень когнітивних функцій, який склався за концентрацією уваги 93,02 ± 4,17 оброблених фігур за хвилину, обємом оперативної памяті 36,57 ± 2,48 правильно оброблених сум цифр, індексом втомлюваності по тесту до здатності переключення уваги 0,95 ± 0,04, особистісною тривожністю 40,35 ± 3,97 балів та ситуативною тривожністю 44,7 ± 3,5 балів. Величина стандартних відхилень (у) в батареї нейрофізіологічних тестів склала для тесту на визначення концентрації уваги 12,8, для тесту на визначення обєму оперативної памяті 3,08, для індексу втомлюваності 0,06, для тривожності особистісної 4,8 та ситуативної 4,84.В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та розроблено нову методику діагностики післяопераційного пошкодження пізнавальних функцій, визначено фактори ризику виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції, встановлено найбільш вразливі когнітивні функції, визначено діагностичну цінність г-глутамілтрансферази як маркера післяопераційної когнітивної дисфункції. Розроблена та обґрунтована методика діагностики післяопераційного когнітивного пошкодження з використанням батареї нейрофізіологічних тестів для визначення концентрації уваги, здатності до переключення уваги, обєму оперативної памяті та тривожності людини, як ситуативної так і особистісної, є коректною для діагностики післяопераційної когнітивної дисфункції в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді. Післяопераційна когнітивна дисфункція виникає у хворих молодого та середнього віку із необтяженим соматичним станом при використанні сучасних препаратів для тотальної інтравенозної анестезії з частотою 20,7 % та 28,2 % (р <0,05) відповідно. Через 30 діб найбільше зниження визначено під час виконання тесту на визначення обєму оперативної памяті 28 та 30 % помилок серед хворих молодого та середнього віку відповідно.

Основний зміст