Стан холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу і роль холецистокініну-8 в регуляції ендокринної функції підшлункової залози в нормі та при експериментальному цукровому діабеті - Автореферат

Національна академія наук УкраїниРобота виконана в Запорізькому державному медичному університеті Міністерства охорони здоров‘я України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор КОЛЕСНИК Юрій Михайлович, Запорізький державний медичний університет, ректор, завідувач кафедри патофізіології. Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН та АМН України, доктор медичних наук, професор РЕЗНИКОВ Олександр Георгійович завідувач відділу репродукції та адаптації Інституту ендокринології та обміну речовин ім. Комисаренка НАН України доктор медичних наук, МАНЬКОВСЬКИЙ Борис Микитович заступник директора з наукової роботи Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України завідувач відділом профілактики та лікування цукрового діабету Захист дисертації відбудеться „22” червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.198.01 при Інституті фізіології ім. акад.Дослідження, результати яких відображено в даній роботі, виконувались в рамках науково-дослідної роботи кафедри патофізіології Запорізького державного медичного університету “Роль пептидергічної системи гіпоталамусу в регуляції ендокринної функції підшлункової залози і стану міокарда в нормі та при цукровому діабеті і обґрунтування способів корекції її порушень за допомогою синтетичних нейрогормонів (експериментально-клінічне дослідження)” (№ держреєстрації 0198U004224). Порівняти ефекти та описати можливі шляхи реалізації дії різних шляхів введень холецистокініну октапептиду в нормі і при цукровому діабеті, визначити ефективність використання агоністів і антагоністів рецепторів холецистокініну при цукровому діабеті. Методи дослідження: при вивченні стану холецистокінінергичної системи гіпоталамусу і ендокринних клітин панкреатичних острівців було використано метод непрямої імунофлюоресценції, методи кількісного аналізу зображень в автоматичному та напівавтоматичному режимі, методи кореляційного і кластерного аналізу; показники вуглеводного гомеостазу вивчались з використанням біохімічних і радіоімуних методів; в усій роботі використовувались статистичні методи. Отримані нові дані про морфологічний і функціональний стан холецистокінінергічної системи гіпоталамусу в нормі і при цукровому діабеті, які включають в себе оцінку активності утворення, накопичення і аксонального транспорту нейропептиду в різноманітних ядрах і суб’ядрах гіпоталамусу. Вперше встановлено факт розвитку недостатності утворення і аксонального транспорту ХЦК-8 у гіпоталамусі при експериментальному цукровому діабеті: в ранні терміни розвитку діабету в усіх структурах гіпоталамусу спостерігається зменшення і навіть практично повне зникнення ХЦК-8-синтезуючих нейронів, зниження вмісту ХЦК-8 в індивідуальних клітинах і зменшення щільності нервових закінчень, які містять ХЦК-8.Особливості стану холецистокінінергічної системи гіпоталамусу в динаміці розвитку цукрового діабету вивчені недостатньо, а дані про її роль в регуляції ендокринної функції підшлункової залози відрізняються неповнотою і суперечливістю. Рішення поставленої проблеми здійснювалось шляхом комплексної оцінки стану холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу в нормі та в динаміці розвитку експериментального цукрового діабету, яка включала картування холецистокінін-8-синтезирующих нейронів, характеристику процесів утворення, накопичення і виведення холецистокініна-8, а також введення синтетичного холецистокініну-8 і блокатора його рецепторів проглюміду з наступним вивченням ?-, в-і д-клітин панкреатичних острівців. Найбільший сумарний вміст холецистокініну-8 і найбільша кількість холецистокінін-8-синтезуючих нейронів виявлено в області медіального дрібноклітинного суб‘ядра паравентрикулярного ядра гіпоталамусу і в області дорсомедіального ядра гіпоталамусу. Формування експериментального цукрового діабету до кінця 3 тижня поряд з деструкцією панкреатичних острівців і зниженням секреції інсуліну супроводжується зменшенням кількості холецистокінін-8-синтезуючих нейронів, зменшенням щільності розташування холецистокінін-8-імунопозитивних волокон нервові закінчення в усіх структурах гіпоталамусу, що вивчалися.