Стан кровообігу у матково-плацентарному комплексі у вагітних з серцево-судинними захворюваннями. Стан гемодинаміки плодів в залежності від ступеня важкості захворювання у матері. Критерії гіпоксичних уражень плода при кардіальній патології у вагітних.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Стан гемодинаміки в системі „мати-плацента-плід” у вагітних із захворюваннями серцево-судинної системиРобота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лукянова Ірина Сергіївна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться „13 ”лютого 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями „Педіатрія”, „Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Останнім часом спостерігається суттєве зростання рівня екстрагенітальної патології, провідне місце в структурі якої займають захворювання серцево-судинної системи [В.І. В той же час, метаболічні та гемодинамічні зміни при захворюваннях серцево-судинної системи у матері часто призводять до змін в плаценті, порушуючи її функцію, що веде до формування плацентарної недостатності, яка в свою чергу негативно впливає на стан плода, призводить до виникнення та прогресування хронічної внутрішньоутробної гіпоксії [И.С. Гіпоксія плода є причиною виникнення тяжких уражень серцево-судинної і центральної нервової систем, надниркових залоз та інших його органів, затримки росту плода, що в найбільш важких випадках може призвести до антенатальної загибелі плода, постнатальної смерті немовлят та інвалідизації з дитинства [А.В.Прахов, Е.В.Мурашко, 1996 р.; Т.К.Знаменська та співав., 2001 р.]. Вивчення цих питань і розробка на їх основі диференційованої системи лікувально-профілактичних заходів у вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи дозволить знизити частоту акушерських та перинальних ускладнень. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних НДР Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України „Науково обґрунтувати та розробити диференційовану систему лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів для вагітних з серцево-судинною недостатністю на основі вивчення функціонального резерву міокарда та фетоплацентарного комплексу” (№ держ. реєстрації 01.99 U 000317), де автор є співвиконавцем, та „Вивчення особливостей гемодинамічних порушень в єдиній біологічній системі „мати-плід-новонароджений” та розробка ультразвукових маркерів пристосувально-адаптаційних можливостей плоду та новонародженого при захворюваннях серцево-судинної та ендокринної систем у вагітних” (№ держ. реєстрації 01.00 U 000145), відповідальним виконавцем якої є автор.Серед вагітних з захворюваннями серцево-судинної системи у 86 була артеріальна гіпертензія (АГ), у 76-набуті вади серця ревматичного походження, у 78 вроджені вади серця. При вроджених та набутих вадах серця відмічається достовірне наростання швидкості кровотоку у венозній протоці, що є компенсаторною реакцією, яка направлена на збільшення кількості крові, що надходить до плода, а відповідно, і кисню та поживних речовин. Плацентарний коефіцієнт (ПК) достовірно знижений у вагітних як із вродженими так і з набутими вадами серця у порівнянні з показником контрольної груп (0,178 0,004 проти 0,186 0,003, p<0,05), що вказує на зниження плацентарної перфузії у цих вагітних. В той же час цефалікоплацентарний індекс (ЦПІ) у вагітних із вродженими вадами серця не відрізнявся від показника у контрольній групі, а при ревматичних вадах серця мав тенденцію до підвищення, що свідчить про наявність напруження компенсаторних реакцій плода у цих жінок. По мірі прогресування захворювання відбуваються значні зміни показників, що відображують матково-плацентарну та плодову гемодинаміку, а саме: достовірно збільшується, в порівнянні з контрольною групою, пульсовий і резистентний індекси в артеріях стінки матки, артеріях плаценти, аорті плода і артеріях пуповини; підвищується максимальна швидкість кровотоку у венозній протоці (артерія стінки матки - ПІ 0,694±0,052 проти 0,446 0,035, p<0,05, РІ 0,505±0,020 проти 0,302 0,021, p<0,05; артерія плаценти - ПІ 0,714±0,043 проти 0,467 0,024, p<0,05, РІ 0,512±0,027 проти 0,321 0,031, p<0,05; аорта плода - ПІ 1,739±0,062 проти 1,502 0,086, p<0,05, РІ 0,807±0,026 проти 0,731 0,064, p<0,05; артерія пуповини - ПІ 1,114±0,033 проти 0,935 0,026, p<0,05, РІ 0,747±0,029 проти 0,626 0,025, p<0,05; венозна протока-Vmax 68,65±2,45 проти 38,55 1,954, p<0,05).