Дослідження особливостей посткоагуляційних морфологічних змін циліарного тіла та формування шляхів відтоку внутрішньоочної рідини. Оптимизація якості лікування первинної відкритокутової глаукоми шляхом застосування лазерної коагуляції циліарного тіла.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ім. Стан гідродинаміки у хворих на первинну відкритокутову глаукому після діод-лазерної транссклеральної коагуляції циліарного тіла АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Робота виконана на кафедрі очних хвороб Національного медичного університету ім. Академії медичних наук України, завідувач кафедри очних хвороб Національного медичного університету ім.Пізніше було доведено, що лікування діодним лазером не тільки не поступається за ефективністю традиційно застосовуваному з цією метою неодимовому ІАГ-лазеру, але й має цілу низку переваг, а саме: більш інтенсивне поглинання лазерного випромінювання в пігментованих тканинах циліарного тіла, менший ризик виникнення вторинної дії на внутрішньоочні структури, добра прохідність випромінювання через конюнктиву та склеру (Youn J., 1988; Gupta N., 2000). 73 хворих (перша група) прооперовано за методикою короткоімпульсної циклокоагуляції (КІЦК), 86 осіб (друга група) - за методикою довгоімпульсної циклокоагуляції (ДІЦК). Порівняльний аналіз тяжкості післяопераційної запальної реакції (ЗР) показав, що серед хворих другої групи (ДІЦК) переважав легкий ступінь ЗР, зареєстрований у 83,7±4,0% хворих, у той час як в першій групі (КІЦК) легкий ступінь реєструвався рідше - у 61,6±5,7% хворих (р<0,05). Порівняльний аналіз даних клінічного моніторингу режиму гіпотензивної терапії (КРГТ) в різні терміни післяопераційного періоду дозволив виявити достовірні (р<0,05) закономірності, а саме: - компенсація ВОТ без застосування інстиляцій гіпотензивних препаратів була досягнута в ранньому періоді у 79,1±4,4% хворих, прооперованих за методикою ДІЦК і лише у 42,5±5,8% хворих - за методикою КІЦК. Серед хворих, прооперованих за методикою КІЦК, потреба в повторному втручанні у віддаленому періоді була достовірно вищою (р<0,05) - у 12 з 73 хворих (16,4±3,4%), ніж при лікуванні за методикою ДІЦК - у 3 з 86 хворих (3,5±2,0%).Отримані результати експериментальних і клінічних досліджень дозволяють оптимізувати існуючі підходи в терапії первинної відкритокутової глаукоми у випадках, які важко піддаються медикаментозному і хірургічному лікуванню. Це обумовлює велику актуальність пошуку та впровадження дієвих та безпечних методів лікування хвороби шляхом застосування лазерної циклокоагуляції у хворих на резистентну глаукому. Стан гідродинаміки в ранньому періоді після застосування КІЦК характеризується нормалізацією ВОТ у 94,5±2,7% хворих з достовірним (р<0,05) зменшенням продукції ВОР (F<1,0мм3/хв) у 85,0±4,6% хворих при незмінних показниках відтоку (С? 0,1 мм3/хв/мм рт. ст.) у 80,0±5,9% хворих. Стан гідродинаміки після застосування ДІЦК в ранньому періоді характеризується нормалізацією ВОТ у 98,8±1,2% хворих з достовірним (р0,1мм3/хв/мм рт. ст.) у 71,2±5,6% хворих при незміненій продукції ВОР (F>1,0мм3/хв) у 81,0±4,8% хворих. При застосуванні КІЦК у хворих у III-IV стадіях та ДІЦК у хворих в IV стадії глаукоми гіпотензивний ефект забезпечується за рахунок пригнічення продукції ВОР, при ДІЦК - у хворих III стадією за рахунок поліпшення відтоку при незначному рівні пригнічення продукції ВОР.