Стан функціональної системи дихання у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ СТАН ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ РАДІАЦІЙНОГО ВПЛИВУ ВНАСЛІДОК АВАРІЇРобота виконана в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України Наукові консультанти: доктор медичних наук, професор Степанова Євгенія Іванівна, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідуюча відділу радіаційної педіатрії, вродженої та спадкової патології доктор медичних наук, професор Чаяло Петро Петрович, Інститут експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач лабораторії радіаційної біохімії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Середенко Михайло Михайлович, Інститут фізіології ім. Богомольця НАН України, завідувач відділу по вивченню гіпоксичних станів доктор медичних наук, професор Бабко Софія Олександрівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідуюча відділенням функціональної діагностики доктор біологічних наук, професор Серкіз Ярослав Іванович, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України, завідувач відділу радіобіології. Київ Захист відбудеться 14.01.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім.У результаті Чорнобильської катастрофи створилася безпрецедентна ситуація, коли сотні тисяч дітей зазнали не тільки короткочасного опромінення, але продовжують жити і рости в умовах хронічного впливу малих доз іонізуючого випромінювання та інших несприятливих чинників післяаварійного періоду. Проте більшість дослідників схильні вважати, що погіршення здоровя дітей може бути обумовлено комплексом факторів, серед яких суттєву роль відіграє радіаційний (зовнішнє опромінення, вимушене вживання продуктів харчування, контамінованих довгоіснуючими радіонуклідами цезію та стронцію, дисфункція щитовидної залози під впливом радіойоду, більш висока чутливість дітей до малих доз іонізуючого випромінювання у порівнянні з дорослими), порушення раціонального харчування, гіповітамінози, психоемоційний стрес тощо (Е.М. Дослідження показали, що іонізуюче випромінювання та комплекс інших негативних екологічних і соціальних факторів при аварії на ЧАЕС мають значний вплив на стан системи дихання дорослих і дітей, які зазнали короткочасного впливу іонізуючого випромінювання та мешкають в умовах хронічного надходження довгоіснуючих радіонуклідів до організму (А.Ю. Виявлено звязок функціональних параметрів систем дихання і кровообігу з дозами і характером опромінення: у дітей, які зазнали короткочасної та хронічної дії іонізуючого випромінювання в діапазоні малих доз, з підвищенням дози зовнішнього опромінення, відмічалося зниження питомого респіраторного вологовиділення, ударного обєму крові і зростання загального периферійного судинного опору; при хронічному радіаційному впливі із збільшенням дози опромінення від інкорпорованого цезію, сумарної ефективної еквівалентної дози (від зовнішнього опромінення і опромінення від інкорпорованих радіонуклідів цезію та стронцію) спостерігалося зниження ударного обєму крові і зростання загального периферійного судинного опору; при короткочасному і хронічному опроміненні із збільшенням дози зовнішнього опромінення, і при хронічному радіаційному впливі із збільшенням сумарної ефективної еквівалентної дози зростала частота станів дезадаптації (різних стадій адаптаційного синдрому - стресу, які визначали за показниками загальної гемодинаміки). Результати досліджень вміщені у 5-х методичних рекомендаціях: “Оздоровление детей, эвакуированных из 30-км зоны ЧАЭС и проживающих на наблюдаемых территориях” (Киев, 1991), “Диспансерное наблюдение за детьми, пострадавшими в результате Чернобыльской аварии” (Киев, 1992), “Оптимизация формирования групп риска среди детей, испытавших радиационное воздействие” (Киев, 1996), “Оцінка стану респіраторних та нереспіраторних функцій легень у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС” (Київ, 2000); “Застосування антиоксидантів для корекції і профілактики функціональних порушень системи дихання у дітей, які мешкають за умов хронічного надходження радіонуклідів до організму” (Київ, 2000), 3-х інформаційних листах: “Применение антиоксидантов для профилактики нарушений метаболической функции легких у детей, пострадавших в результате воздействия комплекса факторов Чернобыльской аварии” (№59-94, выпуск 2 по проблеме “Радиационная медицина” от 44.08.94), “Критерії оцінки ефективності оздоровлення дітей, які зазнали радіаційного впливу” (№89-98, випуск 28 по проблемі “Радіаційна медицина” від 02.12.98), “Метод визначення антирадикальної активності конденсату видихуваного повітря як засобу ранньої діагностики загострень рецидивуючого бронхіту у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” (№101-98, випуск 30 по проблемі “Радіаційна медицина” від 03.12.