Стан фібринолізу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби - Автореферат

бесплатно 0
4.5 148
Визначення стану системи фібринолізу, який є одним із основних факторів запальної реакції при асептичних та гнійних запальних процесах у великої рогатої худоби. Розробка та опрацювання ефективних методів терапії хвороб, ускладнених гнійною інфекцією.


Аннотация к работе
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України. Науковий керівник-доктор ветеринарних наук, професор Іздепський Віталій Йосипович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри хірургії і акушерства Офіційні опоненти: заслужений працівник народної освіти України, доктор ветеринарних наук, професор Панько Іван Семенович, Білоцерківський державний аграрний університет, професор кафедри хірургії; Захист відбудеться 6 лютого 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09111, м.Метою роботи було визначити стан системи фібринолізу, який є одним із основних факторів запальної реакції при асептичних та гнійних запальних процесах у великої рогатої худоби, і на основі цього опрацювати ефективні методи терапії хвороб, ускладнених гнійною інфекцією. Обєкт дослідження - молодняк (бички) великої рогатої худоби, у яких експериментально викликали асептичне запалення, корови з гнійно-запальними процесами в ділянці пальця та тварини, хворі на актиномікоз (зразок хронічного запалення). Методи дослідження: клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, лужна та кисла фосфатази) мікробіологічні (посіви, чутливість до антибіотиків, визначення кількості мікроорганізмів в 1 г тканин, гемолітичні властивості, зараження лабораторних тварин), імунологічні (фагоцитарна активність та індекс нейтрофілів, загальна кількість імуноглобулінів), гемостазу (фібриноген, продукти його розпаду, фібриназа, Хагеман-залежний фібриноліз, загальний фібриноліз). Отримані дані дозволили дослідити нові ланки патогенезу асептичного і гнійного (гострого і хронічного) запалення і патогенетично обгрунтувати лікування в корів гнійно-запальних процесів у ділянці пальця. Після клінічного обстеження загального стану у тварин визначали показники морфологічного складу крові, рівень деяких факторів її згортання (фібриногену та фібринази - фактор ХІІІ)), рівень ранніх фібрин-мономерних комплексів - РФМК), продуктів деградації фібриногену - ПДФ), стан системи фібринолізу (Хагеман-залежний фібриноліз - ХЗФ) та фібринолітичну активність плазми крові - ФАПК)), показники неспецифічного захисту - активність лужної та кислої фосфатаз, рівень загального білка, гемоглобіну, загальних Ig, фагоцитарну активність (ФАН) та фагоцитарний індекс нейтрофілів (ФІ).У дисертації експериментально і теоретично обґрунтовано нові екологічно чисті й ефективні методи лікування асептичних та гнійних запальних процесів у великої рогатої худоби, які сприяють активізації факторів природної резистентності організму (фагоцитоз, імуноглобуліни, білок) і нормалізації системи гемостазу (активізується загальний фібриноліз, фібриназа, зменшується вміст фібриногену і продуктів його розпаду). Гнійно-запальні процеси у корів становлять 11,14% від обстежених тварин, з них на ділянку пальця припадає 57%, з яких 42,94% - пододерматити, 32,94% - рани і виразки тканин міжпальцевого склепіння, 10,59% - флегмони. При ускладненні гнійно-запальних процесів грампозитивними асоціаціями запалення супроводжувалося вірогідним підвищенням у плазмі крові фібриногену - на 35-70,6% та зниженням фібриназної активності на 20,1-22,8%: при пододерматитах - на 35-20,1% (р<0,05, р<0,01), при гнійних ранах - на 66,2-22,8% (р<0,001; р<0,05), флегмонах - на 70,6-20,9% (р<0,01; р<0,001). Гнійне запалення, ускладнене грампозитивними асоціаціями, призводить до вірогідного зниження активності ФАПК та ХЗФ - відповідно на 13,6-29,3% та 10,8-25%, а грамнегативні сприяють пригніченню ФАПК і ХЗФ при пододерматитах - на 6,2 та 36,2% і активізації цих показників на 11,2-14,1% при гнійних ранах. Септичне запалення в корів сприяє підвищенню в сироватці крові загального білка на 11,6-23,6%, активності лужної та кислої фосфатаз: при гнійних пододерматитах - відповідно на 24,6 і 4,9%, гнійних ранах - на 40,7 і 12,3% і флегмонах - на 18,9 і 10,7%.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?