Аналіз поглядів економістів-аграрників на поняття приватної власності на землю. Огляд стану сталості землекористування, його екологічних, економічних та соціальних аспектів. Пріоритетні напрями сталого розвитку землекористування в сільському господарстві.
Аннотация к работе
“ГОЛОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник: доктор економічних наук, доцент Тихонов Андріан Георгійович, ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, завідувач відділу формування земельної власності Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Сохнич Анатолій Якович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри управління земельних ресурсів кандидат економічних наук, Леонець Володимир Олександрович, ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, завідувач відділу проблем землеустрою З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” за адресою: 03151, м.Дисертант вважає, що для кожної галузі виробництва необхідно розробити науково обґрунтовану систему сталого розвитку, зокрема для землекористування. Фактично не розроблені теоретичні засади сталого землекористування, не сформована його науково обґрунтована модель, не розроблений механізм екологізованого управління землекористуванням, значна кількість питань, що визначають сталий розвиток землекористування, законодавчо не внормовані, не вирішене питання мобілізації коштів для постійного відновлення родючості ґрунту, захисту земель від деградації та інше. Звязок досліджень дисертанта з цими роботами полягає у розробці наукових засад сталого розвитку землекористування, завдань по екологізації механізму управління землекористуванням, методики мобілізації коштів в сільському господарстві для відновлення родючості ґрунту та захисту його від деградації, поглиблення капіталізації землі в умовах ринкових відносин та приватної власності на землю, виявленні еколого-економічних та соціальних проблем землекористування, визначенні пріоритетних напрямів удосконалення його сталого розвитку в Одеському регіоні. Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні сутності, передумов, закономірностей, принципів та індикації сталого розвитку землекористування, моделі цього типу розширеного відтворення в сільському господарстві, екологізації управління землекористуванням. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні системи сталого землекористування, визначенні напрямів його розвитку, виходячи з міжнародної парадигми сталого розвитку, з метою досягнення інтенсивно-екологічного типу відтворення в сільському господарстві і декларується такими положеннями: вперше розроблено наукові засади системи сталого землекористування, яка передбачає взаємне узгодження екологічних, економічних та соціальних чинників розвитку;Зумовлюється це тим, що реформування торкається перш за все питань власності на землю - володіння, розпорядження та користування землею як головним засобом виробництва в сільському господарстві і просторовою базою розміщення всіх продуктивних сил. Детально проаналізовано етапи реформування земельних відносин в Україні, створення замість колгоспів та радгоспів нових агроформувань на базі приватної власності на землю, яка передана у власність селянам безоплатно. Виходячи з огляду зарубіжних і вітчизняних наукових публікацій з питань сталого розвитку землекористування, досвіду роботи в Одеському філіалі інституту землеустрою УААН, враховуючи перехід сільського господарства на форми господарювання, що базуються на приватній власності на землю та засоби виробництва, дисертант визначив такі основні напрями досліджень: розробити наукові засади сталого розвитку землекористування, сформувати його модель, обґрунтувати доцільність переходу на такий тип господарювання; розробити теоретичні засади індикації сталості розвитку землекористування, сформувати відповідну модель визначення його рівня, користуючись, визначеними автором, показниками; визначити пріоритетні напрями сталого розвитку землекористування в сільському господарстві; розробити теоретичні засади та структуру Закону України “Про основи сталого землекористування”, методику мобілізації коштів для відновлення екологічного стану ґрунту, теоретичні основи механізму екологічного управління сталим розвитком землекористування. Визначено тенденції розвитку землекористування, які свідчать, що перебудова його системи на першому етапі призвела до різкого зниження ефективності сільськогосподарського виробництва, погіршення використання землі, рівня життя сільських жителів, екологічної ситуації при землекористуванні, демографічної ситуації на селі.