Поняття та характеристика стадій вчинення умисного злочину. Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст. 190 КК України. Кваліфікація шахрайства як злочину проти власності. Вплив корисливого мотиву на подальшу відповідальність винного.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з кримінального права на тему Стадії вчинення злочину, передбаченого ст. 190 КК України «Шахрайство» м. Дніпропетровськ - 2013 рік ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ ВЧИНЕННЯ УМИСНОГО ЗЛОЧИНУ 1.1 Поняття стадій вчинення умисного злочину. Загальна характеристика закінченого злочину 1.2 Характеристика попередньої злочинної діяльності 1.2.1 готування до злочину 1.2.2. замах на злочин Висновки до першого розділу 2. ШАХРАЙСТВО ЯК ЗЛОЧИН ПРОТИ ВЛАСНОСТІ 2.1 Об’єктичні ознаки шахрайства 2.2 Суб’єктивні ознаки шахрайства Висновки до другого розділу 3. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ Висновки до четвертого розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК 1 ДОДАТОК 2 ВСТУП Актуальність курсової роботи полягає у тому, що наша держава з моменту незалежності перед суспільством поставила цілий комплекс важливих проблем, розвязання яких є справою нагальною. Так якщо у 2011 р. було виявлено 16027 таких злочинів, то у 2012р. - 15354, серед яких найбільшу складність у виявленні, розслідуванні та запобіганні представляють шахрайства з нерухомим майном, які навпаки збільшились майже в два рази, з 287 злочинів у 2011 р., до - 443 у 2012 р. Вивчення судово-слідчої практики справ цієї категорії та аналіз спеціальної і загальної юридичної літератури свідчать про те, що у працівників органів внутрішніх справ виникають суттєві складнощі при розкритті та розслідуванні різних видів шахрайств, повязані з виявленням шахрайства на стадії готування або замаху, недосконалістю чинного кримінального законодавства та різними тлумаченнями кримінально-правових понять. З’ясувати як впливає корисливий мотив на подальшу відповідальність винного. Складовою частиною дослiдження є також постанови Пленуму Верховного Суду України, опублікована судова практика. Розділ 1. Загальна характеристика закінченого злочину Винній особі не завжди вдається закінчити задуманий і початий нею злочин з причин, що не залежать від її волі. Наприклад, вбивця тільки придбав зброю для вчинення злочину і був затриманий, або зробивши постріл у потерпілого промахнувся, чи лише поранив його. Стадії вчинення злочину - це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення [17, c. Тому не є стадіями вчинення злочину той або інший стан свідомості особи, її думки, прояв намірів, їх формування і виявлення. Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності, етапами реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети і тому можуть міститися тільки в злочинах, вчинених з прямим умислом. Види стадій вчинення злочину КК визнає злочинними і караними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин. Так, під знаряддям злочину стосовно корисливих посягань на приватну власність слід розуміти такі предмети чи технічні засоби, які умисно використовуються для викрадення майна чи заволодіння ним, а також для полегшення вчинення або приховування злочину. Розмежування замаху від закінченого злочину має здійснюватись за змішаним критерієм, який враховує обєктивну і субєктивну сторони складу злочину: по-перше, ступінь реалізації умислу; по-друге, у злочинах з матеріальним складом - ненастання злочинних наслідків, а в злочинах із формальним складом - недоведення дій, які передбачені диспозицією статті Особливої частини КК України до кінця [2, c. Наприклад: Жовтневим районним судом було засуджено громадянина Шнеєрсона, який пообіцявши знайомому Альошину, з яким вони разом працювали, за час відвідин родичів, які проживають у Німеччині, придбати для Альошина автомобіль марки АІЮІ 6. Саме через неправильну юридичну оцінку дій винних було змінено вироки: Соломянського районного суду м. Києва від 4 квітня 2002 року відносно Ш. та Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2002 року відносно Б. та дії винних перекваліфіковані зі ст. 186 ч. 2 КК України на ст. 190 ч. 2 КК України.