Галузі застосування стабілізованих джерел живлення. Основне призначення блоку живлення. Огляд існуючих елементів. Розрахунок компенсаційного стабілізатора послідовного типу. Синтез структурної схеми. Розрахунок однофазного випрямляча малої потужності.
Аннотация к работе
Вступ Джерело живлення - елемент електричного кола, в якому зосереджена електрорушійна сила. Розрізняють первинні джерела живлення, які безпосередньо перетворюють інші види енергії в електричну і вторинні джерела живлення, які виконують роль проміжних перетворювачів електричної енергії, такі як блоки живлення електронних приладів, трансформатори, тощо. Блок живлення - пристрій, призначений для формування напруги, що необхідна системі, з напруги електричної мережі. У побуті найчастіше блок живлення перетворює напругу 220 В частотою 50 Гц (в Україні та багатьох інших країнах саме таку напругу та частоту має побутова електромережа) в заданий постійний струм. Спочатку знаходимо мінімальну напругу яка б забезпечила максимальну напругу на виході стабілізатора при максимальному струмі через регулюючий транзистор. де - мінімальна напруга на ділянці колектор - емітер регулюючого транзистора; - амплітуда пульсації вхідної напруги; Напруга = 4 (В) 3.1.2 Напругу розраховуємо по формулі: = 0.08 · ( ) = 0.08 (20 4) = 1.92 3.1.3 Якщо колекторним навантаженням підсилювача являється струмостабілізуючий двополюсник ТД, то вибрав приблизно тип діодів V1,V2 і їх кількість, можна визначити напругу для регулюючого транзистора із виразу: = n · 3 В Де n - кількість діодів V1,V2, включених послідовно; - максимальне пряме падіння напруги на одному діоді; Тип V1,V2: Д2Б = 2 · 0.5 3 = 4 (В) = 0.08 · (20 4) = 2 (В) = 20 4 4 =26 (В) 3.1.4 Номінальну і максимальну напругу на вході стабілізатора визначаємо з виразу: = / (1 - ) = 26/ (1 - 0.15) = 30.6 (В) = · (1 ) = 30.6 (1 0.1) = 34 (В) 3.2 Далі знаходимо напругу на вході стабілізатора при мінімальному струмі: = ( - ) · Де - величина внутрішнього опору випрямляча = / = 0.09 · 30.6/0.15 = 18.4 (Ом) = 34 (0.15 - 0.15) · 20 = 34 (В) 3.2.1 Визначаємо максимальну напругу на ділянці колектор - емітер регулюючого транзистора: = - = 34 - 10 = 24 (В) 3.2.2 Величина максимальної потужності, яка розсіюється на транзисторі дорівнює: = - ) 3.3 Де - максимальний струм колектора регулюючого транзистора, який дорівнює: = = 25 (мА) = 0.15 0.025 = 0.175 (А) = (34 - 10) · 0.175 = 4.2 (Вт) 3.4 По обчисленим , , значенням із довідника вибираємо тип регулюючого транзистора: П702 = 60 (В), = 2 (А), Р = 40 (Вт), = 25, = 10 (мА), f = 1 (МГц) 3.4.1 Визначаємо параметри регулюючого транзистора. Приймаємо 100 (мкА). 3.4.2 Тому мінімальне значення коефіцієнта передачі струму регулюючого транзистора для схеми з загальним емітером може бути знайдене із виразу: / = 0.15/1000 · = 1500 3.4.3 Кількість транзисторів, які входять в состав: = (7) 1500 = , де n 3 3.4.4 Аналогічним шляхом вибираємо транзистори V5 i V6: = / = 0.15/25 = 0.006 3.4.5 Тип V5 вибираємо: КТ604А = 250 (В), = 200 (мА), Р = 0.8 (Вт), = 10, = 0.2 (мА) = / ( · ) = 0.15/ (25 · 10) = 0.0006 (мА) 3.4.6 Тип V6 вибираємо: МП104 = 60 (В), = 10 (мА), Р = 0.15 (Вт), =9, =0.4 (мА) 3.5 Величини опорів R3 та R4 визначаємо: R4 = / , де = = 10 (мА) R4 = 10 / 0.01 = 100 (Ом) R3 = / , де = = 0.2 (мА) R4 = 10 / 0.0002 = 50000 (Ом) 3.5.1 Для вибору стабілітрона, який використовується в якості опорної напруги, знаходимо величину необхідної опорної напруги по формулі: = 0.63 · = 0.63 · 10 = 6.3 (В) 3.6 Вибираємо тип кремнієвого стабілітрона: КС602А = 6.2 (В), = 150 (Ом), = 3 (мА), = 22 (мА), = - 6 · (мВ / ) 3.6.1 Вибираємо тип підсилювального транзистора.