Встановлено рівень стійкості та деструктивної активності епіфітної, ризосферної та ґрунтової мікробіоти плодового саду щодо ципродинілу, лямбда-цигалотрину, дифеноконазолу, ізопропіламінної солі гліфосату. Оцінка пошуку біодеструкторів пестицидів.
Аннотация к работе
СТІЙКІСТЬ ТА ДЕСТРУКТИВНА АКТИВНІСТЬ МІКРОБІОТИ ПЛОДОВОГО САДУ ДО СУЧАСНИХ ПЕСТИЦИДІВДля встановлення деструктивної активності бактерій щодо кожного досліджуваного пестициду використовували модифіковані МС: МС-Г, з якого вилучено джерело вуглецю та додано пестицид у кількості 1,0 н.в., та МС-N, з якого вилучено сполуку азоту та додано пестицид у кількості 1,0 н.в. Ріст бактерій на поверхні МС, в якому джерело вуглецю або азоту замінено пестицидом, свідчить, що бактерії можуть засвоювати необхідний біогенний елемент з пестициду як джерело живлення. Дослідження були спрямовані на розкриття екологічної взаємодії мікроорганізмів та пестицидів і проводились у таких двох основних напрямах: 1) оцінка впливу пестицидів на життєдіяльність мікроорганізмів; 2) розкриття здатності бактерій до деструкції пестицидів. Серед епіфітів частка бактерій, здатних розкладати пестициди і використовувати як джерело вуглець, була меншою (16,9-42,7%), ніж частка бактерій, здатних використовувати досліджувані пестициди як джерело азоту (25-54), тоді як серед ризосферної і ґрунтової мікробіоти більшою була частка бактерій, здатних використовувати пестициди як джерело вуглецю (12,5-20,3), і меншою - як джерело азоту (12,5-17,2%). Слід зауважити, що найдоступнішим як джерело живлення для мікробіоти плодового саду є лямбдацигалотрин (для 17,054,0% бактерій); найменш доступним для епіфітів є ізопропіламінна сіль гліфосату (деструкторами були 23,6-25,0% бактерій); а для ризосферних та ґрунтових бактерій - дифеноконазол (лише 12,5-15,6% ізолятів).