Стійкість банківської системи в умовах лібералізації міжнародної торгівлі фінансовими послугами (на прикладі країн Центральної та Східної Європи) - Автореферат

СТІЙКІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ФІНАНСОВИМИ ПОСЛУГАМИ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ)Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник Дудченко Микола Андрійович доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі. Офіційні опоненти: Міщенко Володимир Іванович доктор економічних наук, професор, директор Центру наукових досліджень Національного банку України Лисенков Юрій Михайлович кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародних фінансів Української академії зовнішньої торгівлі Захист відбудеться “30” травня 2006 р. о “14.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Зазначена тенденція підсилюється відкритістю економік у цілому та банківських систем зокрема, внаслідок лібералізації міжнародної торгівлі фінансовими послугами. Це спричинює потребу глибокого дослідження особливостей впливу лібералізації міжнародної торгівлі фінансовими послугами на стійкість банківських систем, спираючись на фактологічний і статистичний матеріал стислого часового періоду 1998-2002 років, коли розвиток зазначених процесів проходив найбільш інтенсивно. Незважаючи на багатоаспектність дослідження цієї проблеми, звязок стійкості банківської системи з лібералізацією міжнародної торгівлі фінансовими послугами в країнах Центральної та Східної Європи і в Україні залишається малорозробленим в економічній літературі. В дисертації застосовано широкий інструментарій загальноприйнятих методів наукового дослідження міжнародних економічних відносин, а саме: метод аналізу і синтезу (при виділенні етапів розвитку фінансової нестабільності у підрозділі 1.1 та при дослідженні мікро-і макроекономічних чинників впливу на стійкість банківських систем країн ЦСЄ у підрозділі 2.2 і України у підрозділі 3.1), метод абстрагування (при розкритті поняття стійкості банківської системи у підрозділі 1.1), метод кількісного та якісного порівняння (при дослідженні підходів до оцінювання стійкості банківської системи у підрозділі 1.2 та при виявленні рівня лібералізації торгівлі фінансовими послугами та оцінці її впливу в країнах ЦСЄ у підрозділах 2.1 та 2.2). Були також застосовані статистичні методи, зокрема графічний метод (при дослідженні впливу показників лібералізації міжнародної торгівлі фінансовими послугами на стійкість банківських систем країн ЦСЄ у підрозділі 2.2, при дослідженні чинників впливу на стійкість банківської системи України у підрозділі 3.1 та при дослідженні іноземного входження до банківських секторів країн ЦСЄ та України у підрозділах 2.1 і 3.2 відповідно), кореляційний аналіз (при дослідженні впливу показників лібералізації міжнародної торгівлі фінансовими послугами на стійкість банківських систем країн ЦСЄ у підрозділі 2.2), аналіз динамічних рядів (при виявленні чинників впливу на стійкість банківської системи України у підрозділі 3.1) тощо.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи аналізу стійкості банківської системи” розкриваються основні концепції та теорії, які складають теоретичне підґрунтя для аналізу стійкості банківської системи, визначення її характерних рис та методів оцінювання. За походженням відносно економіки країни в цілому виділяються внутрішньоекономічні (коливання цін на активи всередині країни, асиметричність інформації в економіці, особливості фінансового стану та діяльності окремих банків та їх клієнтів, фінансові інновації, акумуляція боргів у економіці, особливості національної системи нагляду та регулювання, фінансова лібералізація, неадекватний режим валютного курсу, особливості внутрішньої макроекономічної політики тощо) та зовнішньоекономічні чинники (глобалізація фінансових систем, збільшення взаємозалежності економік та синхронізація ділових циклів країн, дестабілізація міжнародних приватних потоків капіталу, міжнародне фінансове зараження, коливання цін на міжнародних ринках тощо). За рахунок власних ресурсів банківська система може уникнути переходу від одного етапу до іншого, а також перервати послідовність подій на будь-якому з підетапів другого етапу, як показано на рис 1, що створює можливості для подальшого виконання системою її функції з перерозподілу ресурсів у економіці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ