Вплив технологічних чинників на швидкість карбонізації вапна. Механізм карбонізації вапняного тіста і формування структури штучного карбонатного каменю. Доцільність реалізації штучної карбонізації вапняних систем при виробництві стінових виробів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРоботу виконано на кафедрі технологій будівельних конструкцій і будівельних матеріалів Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (НАПКБ) Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Любомирський Микола Володимирович, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, м. Дніпропетровськ, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища. доктор технічних наук, доцент Шинкевич Олена Святославівна, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри процесів та апаратів в технології будівельних матеріалів; Захист дисертації відбудеться «09» грудня 2009 року о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.079.01 Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (Україна, 95006, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (Україна, 95006, м.Рішення проблеми ресурсозбереження може бути повязане як з удосконаленням і оптимізацією існуючих технологій і процесів структуроутворення матеріалів, так і з розробкою нових нетрадиційних напрямів отримання штучних будівельних матеріалів. Причиною, що мотивує активізацію досліджень закономірностей карбонізації вапна, є широке розповсюдження і доступність карбонатної сировини, що дозволяє при мінімальних витратах грошових коштів легко здійснювати повсюдний розвиток виробництва матеріалів на його основі з твердненням виробів без застосування складного автоклавного устаткування. Отримання нових даних про можливість організації безавтоклавного виробництва стінових матеріалів і виробів на основі вапняних систем є актуальними, представляють великий інтерес для будівництва і промисловості будівельних матеріалів, дозволять поліпшити екологічну і ресурсну ситуацію в регіоні шляхом утилізації побічних продуктів каменедобичі і зменшення забруднення атмосфери вуглекислим газом. Мета роботи - отримання стінових будівельних матеріалів карбонізаційного типу твердіння на основі вапна і карбонатних побічних продуктів каменедобичі шляхом встановлення закономірностей видозміни фізико-хімічної структури і властивостей вапняних систем, що тверднуть в середовищі вуглекислого газу. методом математичного моделювання визначити оптимальні умови отримання штучного каменю на основі вапняно-карбонатних систем і одержати моделі, що відображають закономірності сумісного впливу основних технологічних параметрів на фізико-механічні властивості виробів;Розглянуто вплив технологічних параметрів отримання вапна і умов гідратації на фізико-хімічні властивості вапна, оптимальні умови формування початкової макроструктури вапняного каменю, проаналізовані роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, що присвячені дослідженню формування структури і властивостей вапняних матеріалів в процесі їх штучної карбонізації, а також тенденції ресурсо-і енергозбереження в сучасній будівельній галузі. При створенні певних умов карбонізації: вологості, початкової структури вапняної системи, температури і тривалості обробки системи вуглекислим газом, можливо досягти максимальної карбонізації вапняного тіста й отримання на його основі матеріалу, що має достатньо високу механічну міцністю. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень по отриманню будівельних матеріалів на основі вапна карбонізаційного твердіння була розроблена наступна робоча гіпотеза дослідження. Дослідження структурно-фізичних, фізико-хімічних, гідрофізичних і фізико-механічних властивостей сировини, дослідних зразків і будівельних виробів включали комплекс методів за визначенням вмісту вільного оксиду кальцію і вуглекислого газу, температури і часу гасіння, густини речовини, пористості, питомої поверхні, водопоглинання по масі і обєму, водостійкості, товщини карбонізованого шару, міцності на стиск, морозостійкості. Дослідження показали, що карбонізація вапняних зразків починається з моменту подачі газу СО2 в камеру карбонізації, при цьому температура в камері підіймається до 345 К, а після завершення процесу в камері спостерігається рясне виділення води зразками.Дисертація є науково-дослідною роботою, в якій вирішена важлива науково-технічна задача отримання вапняно-карбонатних стінових матеріалів карбонізаційного типу твердіння, що полягає в обґрунтуванні можливості інтенсифікації процесу твердіння вапняного тіста в середовищі вуглекислого газу із залученням вторинної карбонатної сировини. Основні наукові висновки, що одержані при проведенні досліджень, базуються на результатах аналізу впливу технологічних чинників на процес карбонізації вапняного тіста; формування структури і властивостей карбонізованого вапняного каменю і композиційних матеріалів на основі вапна карбонізаційного типу твердіння; промислових випробуваннях карбонізованих вапняно-карбонатних стінових матеріалів і зводяться до наступних основних положень.