Спротив ідеологічному наступу на літературу й літературну критику (статті і виступи О. Гончара, І. Дзюби, І. Септичного, Є. Сверстюка, В. Стуса та ін.) - Доклад
Критики з молодшої генерації шістдесятництва. Обговорення в пресі творчості молодих поетів. Жанрові особливості лірики і великих епічних форм у поезії. "Безконфліктність" в осмисленні літературного процесу. Наслідки процесу реабілітації письменників.
Аннотация к работе
Спротив ідеологічному наступу на літературу й літературну критику (статті і виступи О.Макаров та ін.) ідеологічне забарвлення своїх думок намагалися поступово поєднувати з власне науковим аналізом літературних явищ, який давав змогу ширше говорити про іманентну специфіку літературного процесу, акцентувати на неприпустимому зниженні естетичних критеріїв в оцінці творів, на загрозливому засиллі в літературі конюнктурних схем і безликих штампів, що вело до девальвації самого уявлення про художнє слово. Учасники письменницьких зборів у Спілці письменників пробували захистити критиків від такого хибного трактування їхніх виступів і висловлювались за підтримку критичного пафосу критики загалом ("Вітчизна", 1961, № 9, С. Однак у наступні роки фактично в усій критичній літературі стала утверджуватись думка, що художня творчість в Україні розвивається "безконфліктно" і тільки "по висхідній", а сама критика буквально переобтяжена позитивними успіхами в осмисленні літературного процесу. Одне слово, формувалася і підтримувалася думка про "безконфліктність" в осмисленні літературного процесу, а коли й треба було на щось звернути увагу, то хіба що на потребу "поглиблення теоретичного рівня нашої поточної критики", як писав у цитованій статті В. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація", за рукописне поширення якої в Україні й опублікування за кордоном (хоча й були в ній посилання на цитати головних "марксистів" - самого Маркса і Леніна) автора згодом було заарештовано; з публічним протестом В.