Переселення представників дворянського стану до царської держави - причина напруженого стану у міжнародних стосунках між Францією та Росією наприкінці XVIII ст. Фактори, що спонукали А.Е. де Ришельє до створення французької колонії на півдні України.
Аннотация к работе
Уряд Катерини II (1762-1796 рр.) привітно зустрів цих емігрантів, надаючи їм матеріальну допомогу та земельні наділи, наприклад, у Новоросійському краї. В результаті, емігранти отримали значні земельні площі на півдні України, де мали змогу розвивати окремі галузі господарства (вівчарство, виноградарство, садівництво та ін.), про що свідчать матеріали Державних архівів Одеської та Херсонської областей. У дореволюційній та радянській історіографії виділялася, в основному, єдина причина такого сприятливого ставлення російської влади до французьких емігрантів - намагання царського уряду відвести увагу Пруссії та Австрії від розділення Речі Посполитої, направляючи їх сили проти республіканської Франції. Розрахунковим дипломатичним ходом, виявляючи постійну готовність втручатися у французькі справи, Катерина простим способом до Берліна та Відня: втягнула їх у війну з Францією - було самим простим способом звільнити собі руки в Польщі, яку Катерина хотіла поглинути сама, без допомоги своїх вічних конкурентів». Даний факт був повязаний із діяльністю герцога Армана-Еммануїла де Ришельє (Арман Еммануїл Софія-Септимані де Виньеро дю Плесси, граф де Шинон, 5-й герцог Ришельє), який намагався створити велику французьку колонію на півдні України, яка б складалася з аристократії.